сценарії ранків

СВЯТО БАБУСЬ І ДІДУСІВ

МЕТА: Виховувати любов і повагу до старших членів родини-бабусь. Формувати чуйність, доброту, милосердя. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад, допомагати їм. Відроджував ати звичаї і обряди нашого народу, примножувати його традиції.
Родинне свято проводиться в класі або просторому і затишному залі, який оформлений за зразком бабусиної світлиці. На стінах- виставка дитячих малюнків на тему «Моя бабуся», народні приказки і прислів’я про бабусь. На кожній дошці, прикрашеній домотканим килимом і рушником, гарно написаний плакат з назвою свята.
Гості розсаджені в залі так, щоб бабусі були в центрі, а діти могли вільно до них підходити. Бажано, щоб присутні батьки з меншими і старшими дітьми сиділи буквою «П» за столами, що розставлені попід стінами, діти з двох боків попереду, а бабусі-в центрі.
На середину залу виходять хлопчик і дівчинка. На вишитому рушнику тримають хліб і сіль.
УЧЕНЬ.
Добрий день, люди добрі,
Що сидять в нашій господі,
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати.
УЧЕНИЦЯ.
Красиво і світло у нашій світлиці,
Примули на вікнах стоять вогняні.
Сьогодні у класі родинне свято,
І хочеться всіх привітати мені.
Кланяються гостям, кладуть хліб сіль на стіл і сідають разом зі всіма дітьми класу.
.  Сьогодні-особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас люди-ваші бабусі і дідусі. Вони-невтомні трударі, скарбниці мудрості нашого народу, хранителі звичаїв та обрядів, цікаві казкарі.
Ось вслухайтесь, діти, у саме слово: бабуся, бабусенька , бабуня, бабусечка, бабця, бабусечка. Правда, яке воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе .А чому? Подумайте і скажіть. Адже ми з вами говорили про це, готуючись до свята.
Відповіді дітей:
Тому , що бабуся прожила на світі удвічі більше за наших маму і тата; бачила в житті удвічі більше за наших маму і тата; і ми удвічі дорожчі для неї, бо ми-діти її дітей; бо ми-її онучатка, дівчатка чи хлоп’ятка; бо ми-її пташенятка, ластів’ятка чи поросятка.
УЧЕНЬ:
І коли це бабця називала мене поросятком?
УЧЕНИЦЯ:
Напевно тоді, коли ти був брудну лею!
УЧЕНЬ 6
Згадав! Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята.
І щоб сховатися від тата, -
До бабусі утікав!
А вона побурчить,
Поцілує та й мовчить.
Чи сюди, чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята, -
Все до бабці, не до тата:
Там безпечно від біди.
І щасливо той живе,
В кого бабця люба є:
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.
УЧЕНИЦЯ: А дбає бабуся про тебе тому, що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти-це онуки».
Учень. Дорогі бабусі! Ми знаємо, що в житті вам було нелегко. Ви нечасто отримували подяки, нагороди за свою роботу, подарунки. А сьогодні ваші онуки підготували для вас свято.
УЧЕНЬ: Любі бабусі! Ми старанно готувалися до свята, підготували пісні, вірші, малюнки, щоб потішити вас і розвеселити.
(Діти виконують кілька номерів художньої самодіяльності).
Вчитель: Бабуся! Чи є в світі краща людина? Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона недоспала ночей, голублячи онучат! Подивимось, діти, у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра й любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, особливим блиском світилися очі бабусі тоді, коли приїжджали до неї онучатка. У кожної бабусі своє життя, своя доля. Її доля! А яка вона?..
УЧЕНИЦЯ:
Бабусина доля -
Як ота тополя,
Що поперед степу
В небо порина.
Вітер гне тополі,
Заметілі в полі,
Так біліє в бабці сивина.
Наткали їй горя,
Як два Чорних моря,-
То роки голодні,
То шляхи війни…
Тільки і світло, Як пшеницю жала
Та як поверталась
Доньки і сини.
А іще світало,
Як защебетали
У дворі онуки,
Наче ластівки.
Бабусина доля
Як в степу тополя,
А над нею небо –
Як віки.
УЧЕНЬ: Бабусенька-бабусенька, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей. Вони з любов’ю передають їм свої уміння.
Учениця: Так-так,  від бабусь онучатка навчилися прясти, ткати, шити, вишивати, бавити немовлят і виконувати домашню роботу. У народі є багато різних приказок, прислів’їв про бабусь. Ось вони у нас записані. Давайте всі разом почитаємо їх: « Хто бабусю має, той потіху знає», «Бабця скаже, як зав’яже», «Там бабусині руки-де онуки», «Бабусине слівце-плідне деревце». Уже став крилатим вислів: « Є бабця-є діти». Справді, на плечі наших бабусь-трудівниць лягло, крім усіх домашніх турбот, виховання онуків. Нерідко бабусі заміняють вам тата і маму. Адже ваші батьки за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі ваші «чому?». От і доводиться звертатись до бабусь. А вони-все встигають, на всі запитання дають відповідь. Правда, діти?
УЧЕНИЦЯ:
Бабуся глянула на маму
Веселий ранок з підвіконня
Пускає зайчики на стелю.
Протерла Оля очі сонні,
Бабусю кличе до постелі.
На шию кинулась, шепоче:
- Ти найдорожча, бабцю в світі!
взяла мене цієї ночі
З собою в ліс, де повно квітів.
В траві цукерки ми збирали,
Які ж солодкі, бабцю мила!
Мені морозиво купила,
А ще дивились диво-риби,
Ходили потім до фонтану,
Спасибі,
дякую,
спасибі!
Весь день казать не перестану! -
Бабуся глянула на маму
І посміхається, моргає:
- Хитреньку виснила
програму! -
Вставай, онучко, ліс чекає!
В. Ладижець
УЧЕНЬ: (підходить до бабусі): Я дуже люблю свою бабцю і хочу її щось попросити. Люба бабусю! Розкажіть, як ви доглядали нас, онучат, наших маму і тата. Чи важко було вам це робити?
БАБУСЯ: Ні, любий онучку, не важко. Бо робила я це з великою любов’ю до вас. А ще тому , що нашими першими порадниками і помічниками були ваші прабабусі. Твоя прабабуся заповідала мені: « Пам’ятай, доню, будеш ростити дитину щасливою тоді, коли сама будеш мудрою».А ще хочу розповісти вам про цікаву традицію нашої родини. Коли в сім’ї народжувався хлопчик, то в першу купіль клали кілька листочків з дуба, щоб зростав він сильним і міг оберігати свою родину. Коли ж народжувалась дівчинка, то клали в купіль кілька ягід калини, щоб була вона вродливою і щасливою.
Учениця: Любі бабусі, ви завжди цікавитесь успіхами своїх онуків у школі, хочете, щоб вони зростали мудрими, добрими, здоровими. А здоров’я-це рух, гра. Ми завжди граємось на перервах. Вам, звичайно, цікаво, в які ігри грають ваші онуки. Отже, діти, давайте покажемо наші ігри.
/Діти граються в ігри «Подоляночка».
1-й учень:
Любі бабці, хороші, ласкаві -
Ці слова мовимо ми залюбки.
Сьогодні вірші читають онуки не для слави,
Ми для вас почнемо ці рядки.
2-й учень:
Люба, добра бабцю,
Ми, твої внучата,
Звернемось до тебе,
Щоб щастя побажати.
3-й учень:
Ой нема миліше,
Нема веселіше,
Як в бабці в гостині -
Медом нагодує,
Ще і поцілує
Личенько дитині.
4-й учень:
Яблучок наріже,
Казочку розкаже,
Ще й лялечку справить.
Бабуся радіє,
Сама молодіє,
Коли внуків бавить.
5-й учень:
Хоч твоє волосся
Густо посріблилось,
Ти для нас, маленьких,
Другом залишилась.
6-й учень:
Ти нас батькові й матусі
Помагаєш вчити:
Як вирости чесними,
Як по правді жити.
7-й учень:
Ми твої слова розважні
Пам’ятати будемо,
В життя твою науку
Понесемо всюди.
8-й учень:
Хай тебе в своїй опіці
Бог не опускає,
Хай тобі тривке здоров’я
Й силу посилає.
9-й учень:
А до того, наша бабцю,
Хай ще на додаток
Гордість дасть тобі й успіху
За нас, за внучаток.
10-й учень:
Моя бабуся люба, гарна й мила ,
Вона найкраща від усіх людей,
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас-дітей.
/Діти виконують пісню: «Промінці для бабусі» , слова В.Полинок, музика О.Родякіна/.
УЧЕНЬ:
Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір,
Її обличчя любе,
її ласкавий зір.
Замислиться бабуся,
Зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
Умілі та міцні.
Оцій руці хорошій
Робота не важка.
Бо в’яже, варить, пише
Бабусина рука.
Буває, щось пошиє,
Ви скажете: краса,
Вона робити вміє
Ну, просто чудеса.
І я в бабусі руки
Цілую залюбки,
Вони немов співають,
Розказують казки.
Я слухаю бабусю,
Я весь, мов уві сні.
Розумні, ніжні руки,
Умілі та міцні.
М.Риленков.
УЧЕНЬ: Моя бабця знає секрет випікання дуже смачного хліба. Люба бабусю, розкажіть нашим учням, хто вас навчив такий смачний хліб пекти.
(Бабуся розповідає про випікання хліба і пригощає ним присутніх)
УЧЕНИЦЯ: А моя бабуся найкраще за всіх вишиває та мережить. Бабусенько, розкажіть нам, будь-ласка, про своє захоплення.
(Бабуся демонструє свої вироби та запрошує бажаючих навчитися ремесла).
Учень:А моя бабуся колись навчала таких дітей, як зараз ми. Розкажіть, бабусю , чи легка вчительська доля?
( розповідь бабусі).

Учениця : Кожна бабуся особлива і любима своїми онуками. А щоб дізнатися, як і за що онуки вас люблять, ми підготували ще один сюрприз. Я включаю магнітофонний запис, а ви, дорогі бабусі, послухайте і впізнайте голос свого внука.
(Магнітофонний запис інтерв’ю з дітьми «За що я люблю свою бабусю».
Учень : Погляньте, діти, як сивина вибілила коси ваших бабусь. Сивина… .
Одним бабусям вона припорошила скроні, іншим зовсім вибілила коси. Пам’ятайте, що кожна сива волосинка говорить про те, що не завжди слухали бабусь діти та онуки. І боліло у них серце за вас, за ваших мам і тат, а волосинки все сивіли і сивіли…
ОНУК: Ой, бабусю, у ваших косах вже чотири сивих волосинки, а вчора було три. Чому посивіла ще одна волосинка?
БАБУСЯ: Пам’ятаєш, як ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілочці. Серце заболіло, а волосинка посивіла.
ОНУК: Бабусенько, люба, а як я вилізу на високе дерево і сяду на товсту гілку, волосинка не посивіє?
Бабуся: Посивіє, онуку..онук.
Онук: Пробач, мені, люба бабусе,
Провини дитячі мої.
Люблю, я тебе, моя рідна,
За ласку, любов і щирість твою.
УЧЕНЬ:
Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може і на них розкине
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибі.
Учень1.
Прабабусі, прабабусі, веселі та милі,
А коси у вас вже не русі, а сиві,
Життя б ви відали за радість онуків,
Не раз винас брали до себе на руки.
2. А ми у той час і кричали і спали,
Ласкавого слова за це не сказали,
 Тепер ми великі, розумні та гарні,
Даруємо, любі, ці квіти вам барвні.
3. Хоч срібні нитки заплелися вам в коси,
Хоя діти дорослі, правнуки ростуть,
А серце таке молодеє і досі,
І руки спочинку ніяк не знайдуть.
( Привітання мам)
Щасливі, ті, діти, які крім материнської любові і татусевої усмішки, знають ще й дідусеву ласку. В народі кажуть:» Хто дідуся має, той подвійну потіху знає»

1 учень:    Ти хороший та ласкавий,

Ти привітний, гарний, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

учень: Мій любий дідусь –

Він найкращий у світі,

І щиро признаюсь,

Хай знають всі діти,

Що я його дуже люблю.

учень: Мій рідний дідусь

Не спочине й хвилини:

Планує невпинно,

Майструє щось, клеїть,

Працює щоднини 

Невтомно і пильно.

учень: Мій добрий дідусь

І задачу розв’яже,

І намалює кумедних звірят,

Ще й найкращі слова

Для матусеньки скаже,

Коли ми ідемо гуляти у сад.

учень: Мій сильний дідусь –

Він і слюсар, і столяр,

І найкращий за всіх.

Любить книжки і  газети читати,

Та найбільше він любить мене.

учень: І тому в цю хвилину

Хай лунає для нього

Щонайкраща із наших пісень.

Всім дідусям достатку,

Здоров’я міцного!

Всі разом: Зичимо щиро в цей радісний день.

Учень :     Дідусь мій вигадує різні дива:

Навпроти, на стінці, зайча ожива,

Це пальці у діда якісь чарівні –

Тепер ось ведмедик живий на стіні.

Долоня праворуч – і раптом за мить

Вже кішка за мишкою прудко біжить.

Сміється дідусь і мене обійма.

Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.

Учень: Дуже щасливі ті діти, у яких є дідусі і прадідусі.

1.прадідусю мій рідний,

Добрий та милий,

Спасибі за те, що ви в мене є,

Живіть ви  наш рідний

Сто років на світі,

 Вашою любовю, ми внуки зігріті.

2. Пісень і квітів ми вам зичим,

 А в гості молодість вам кличем,

Запросим в гостину рідні зорі – 

Нехай про нашу вам любов говорять.

Нехай в цей день і дні наступні

Миуть вас прикрощі підступні.

1 учень: Мій сивий, лагідний дідусь.

Я до землі тобі вклонюсь

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

2 учень: Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як один одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

3 учень: Бувало, каже дід мені:

- Онуку, пам’ятай,

Люби свій край, шануй його,

Повік не забувай.

4 учень: Ти бережи його красу

Його щедрі поля.

І за усі оці старання

Тобі подякує земля.

1-й учень:
Багато в бабусі  й дідуся клопоту – не злічить!
Одним всю роботу нелегко зробить.
І хочеться вам, друзі,
Таке усім сказати:
Ми будемо їм завжди допомагати.
2-й учень:
Нехай хоч і в маленькім ділі,
Та руки в нас умілі.
Ми допомагаємо вправно,
Посуд миємо під краном,
Витираємо тарілки.
Конкурс
Бабусю, шануйте й дідуся!
Матусю любіть і тата!
Нехай родина дружня вся
Буде на радість багата!
2. Хай тішаться онуками бабуся і дід
Хай татко та мама радіють дитині
Хай буде, як дуб, могутній наш рід
Хай злагода й мир панують в родині!
3. Бажаю вам щастя, бажаю добра,
Бажаю сонця, бажаю тепла.
Хай доля всміхається завжди вам,
Всій вашій родині і вашим діткам.
4. хай роки ідуть, а чоло не сивє,
Хай внуки ростуть, а лице молодіє.
Хай серце не знає печалі й розлуки,
Хай радість приносять вам діти й онуки.
Бажаєм прожити вам в силі й здоровї
Ще многії літа.
Щасливої вам долі!
УЧЕНИЦЯ: Побажаємо вам сто років жити
Без горя, сліз і без журби!
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многі літа, назавжди!
УЧЕНЬ:
Хай в житті вам радість буде,
Процвітайте, як той цвіт.
Дай же, Боже, любим бабцям і дідусям
Многих, добрих, щасливих літ!
Учасники свята співають пісню «Многая літ».

  

Хай у серці кожної дитини живе любов до України

Учитель. Дорогі діти! У світі нема нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі — одна.

Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку — це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо —

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя. От і ми почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого — з любові до рідного краю.

Любов — найвище в світі почуття, Вона не має меж — безкрая. З любові починається життя, Вона усе найкраще починає.

Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн (називає деякі і показує на карті). Кожна з них має свою територію — землю, свою мову, культуру, історію і свої символи. Земля кожної держави — її недоторканна власність, яку вона готова обороняти від ворогів. Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції і державні символи.

Які ж державні символи України? (Діти відповідають). Кожна країна має свою столицю. А як називається наша столиця? (Відповідь). Ось столиця України — чарівний і квітучий Київ (показує на карті і в малюнках). Через усю Україну, з півночі на південь, протікає Дніпро, одна з найбільших річок Європи, і впадає у Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море — Азовське. На заході здіймають у небо свої вершини гори Карпати. На півночі ростуть густі ліси — це Полісся, а далі на південь поступово змінюються природні пейзажі, переходячи у степи. Ось така природа України.

Ми з вами — патріоти і громадяни, які покликані захищати свій край від ворогів, трудитись так невтомно й завзято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя. А яке завдання стоїть перед учнями? Відповіді: старанно вчитись, наполегливо оволодівати знаннями, розвивати свої творчі здібності, оберігати довкілля, садити сади і квіти та ін..

Правильно, діти, ви повинні настійливо оволодівати знаннями, щоб у майбутньому добре працювати, заможно і цікаво жити та приносити велику користь Україні. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона була красива і багата. Ви вже зараз можете виконувати посильну працю на благо Вітчизни: добре вчитись; садити дерева і квіти, сади, парки та ліси; стежити за чистотою свого села чи міста; розчищати джерельця, струмочки, щоб річки були повноводні, а повітря свіже і всім дихалося вільно у рідному краю.

 Бесіда « Будь обережним на дорозі»

Мета: дати поняття про те, що безпечний шлях — це найкращий шлях до школи. Вчити дітей орієнтуватися у довкіллі і вміло обирати конкретний маршрут. Розвивати навички свідомого користування Правилами дорожнього руху. Виховувати у дітей бажання бути уважними на вулицях і дорогах.

Обладнання: малюнки доріг, перехресть, знаки переходу.

Учень

Правила дорожні знаю,

Їх виконую завжди.

Знаки па ходу читаю,

Щоб не трапилось біди.

В школу свій маршрут долаю,

Шлях, що вдало вибрав я.

Він безпечний, я це знаю,

Знає це й моя сім’я.

І дорогу переходжу

Тільки там, де перехід.

І на все я час знаходжу,

На навчання і похід.

Основне — це дисципліна,

І тоді біда мине.

Знати треба неодмінно,

Що життя — це головне!

Учитель. Життя людини, її здоров’я — це головне. У кожної людини воно одне. Втратити здоров’я або життя дуже просто і легко, а от повернути його назад іноді буває неможливо. Тому про це треба завжди пам’ятати. Кожен з вас іде вранці до школи, а після уроків повертається додому. Це — дорога до школи. Вибір такої дороги треба обдумати і обговорити з дорослими, щоб вони знали, де вас зустрічати, коли виникне потреба. Дорога ця повинна бути якомога безпечнішою, щоб по можливості не переходити вулицю або переходити її найменшу кількість разів по підземному чи регульованому переходу, щоб була ця дорога освітлена і люки всі були міцно закриті, а у дворах не було бродячих собак. Як же вибрати саме такий безпечний маршрут? Виявляється, що просто. Кілька разів треба з мамою або татом пройти до школи різними маршрутами, підрахувати, скільки часу йде на кожен з них, які перешкоди трапляються на шляху, скільки разів ви переходите дорогу і чи можна цього уникнути і т. д. Тоді вибираєте найбезпечніший маршрут і ходите лише ним, щоб батьки знали, де вас зустрічати, коли раптом ви затримаєтеся у школі. Безпечна дорога — це життєва необхідність. І ваш маршрут повинні знати найближчі люди, щоб у разі необхідності надати допомогу.

Любіть себе та інших поважайте,

Своє життя й здоров’я бережіть.

І правильну дорогу вибирайте,

Якщо до старості бажаєте дожить.

Щоб не спізнитись — ви не поспішайте.

Раніше вийдіть, щоб спокійно йти.

А по дорозі рот не роззявляйте,

Щоб і життя, й здоров’я зберегти.

Бо їде транспорт, всюди перехожі.

Хтось на роботу, хтось з роботи йде.

Чи сіє дощ, чи дні стоять погожі,

А рух не зупиняється ніде.

Летять машини, швидкість в них висока.

Миттєво транспорт цей не зупинить.

І хоч дорога, може, й не широка,

Та через неї, діти, не біжіть.

Спіткнутись можна чи перечепитись...

Летять машини, вам несила встать.

Автомобіль не може зупинитись,

Страшне нещастя може вас спіткать.

Дорогу виберіть до рідної вам школи,

Щоб світлою й безпечною була.

І навпростець теж не ходіть ніколи,

Собі й нікому не бажайте зла.

Тепер зупинимося на тому, як треба переходити дорогу, оскільки кожній людині в житті доводиться багато разів переходити її. Для цього на дорогах є спеціально встановлене місце, яке називається пішохідний перехід. Про нього нам сповіщають знаки: 5.16.1; 5.16.2

Пішохідний перехід. 5.17.3; 5.17.4. Надземний перехід. 5.17.1; 5.17.2. Підземний перехід. На проїжджій частині намальована дорожня розмітка «зебра», по якій можна переходити, коли зупиняться транспортні засоби. Треба бути дуже уважним, коли збираєтеся переходити дорогу, і зачекати, доки не зупиняться машини. Є ще регульовані переходи, де стоїть світлофор. Він регулює рух транспорту, і в потрібний момент транспорт зупиняється — тоді для нього горить червоне світло, яке забороняє рух. У цей самий час для пішоходів горить зелене світло, що дозволяє їм переходити дорогу. А на другорядних дорогах, де машини проїжджають рідко, нема встановлених місць для переходу. Як бути? Треба пам’ятати такі правила: ніколи не перебігайте через дорогу перед транспортом, який їде близько. Старайтеся не переходити дорогу перед транспортом, який знаходиться недалеко від вас, бо ви можете не розрахувати його швидкість і віддаль. Тому найкраще переходити дорогу тоді, коли поблизу немає машин. Ніколи не стійте на середині дороги, бо дороги бувають вузькі, з поворотами, а машини важкі, великі та ще й з причепами, який може вас зачепити, а водій і не побачить. А якщо ви кудись поспішаєте, то раз і назавжди позбавтеся від поганої звички — запізнюватися. Краще прийдіть на хвилину раніше, ніж на секунду пізніше. А хочете почуватися завжди комфортно, то заздалегідь сплануйте свій час так, щоб не спізнюватися, і тоді вам не треба бігти через дорогу, доганяти автобус чи вистрибувати на ходу. Хочеш усе встигати, треба менше спати.

А зараз дізнаємося, що таке недостатня видимість і що таке обмежена видимість.

Недостатня видимість — це видимість дороги менше 300 метрів під час туману, сильного дощу чи граду або снігопаду і сутінків. Ось тоді треба бути особливо уважним і не тільки уважно придивлятися до дороги, а ще й добре прислухатися, щоб не потрапити, бува, під колеса. В такі дні треба бути дуже обережним і старатися по можливості менше ходити вулицями.

Обмежена видимість — це коли частину дороги заважає бачити якийсь предмет: машина, будинок, дерева або кущі за крутим поворотом. Тоді треба бути дуже уважним, переконатися, що назустріч не їде інший транспортний засіб, і лише тоді переходити дорогу.

А тепер ознайомимося з терміном «гальмівний шлях». Це шлях, який продовжує долати транспортний засіб після того, як водій уже загальмував і колеса не крутяться. Водій натиснув на гальма, а машина ще рухається вперед. Це подібно до того, як ви спускаєтеся з гори на санчатах, хочете зупинитися, але не можете і перекидаєтеся. Те саме відбувається з машиною.

Якщо водій різко натисне на гальма, то він може перекинутися, але все одно він не зупиниться миттєво, а продовжує їхати далі, як на санках, бо колеса не крутяться, а автомобіль іде. Це і є гальмівний шлях. Він навіть є в людини, коли вона біжить чи швидко йде. І якщо під час бігу вам скажуть різко зупинитися, то ви цього відразу не зробите, бо можете впасти.

Хоча ноги і стануть, однак тіло ще рухатиметься за інерцією. Гальмівний шлях у різних транспортних засобів буває різний і залежить від виду транспортного засобу: чим важчий автомобіль, тим більший гальмівний шлях; чим більша швидкість, тим довший гальмівний шлях; якщо дорога слизька чи мокра, то гальмівний шлях ще довший. Знаючи це, пам’ятайте, що в дощову погоду або взимку, коли на дорозі сніг і лід, треба бути вдвічі уважнішим на дорозі і не переходити її перед транспортом ні в якому разі.

Надворі зима чи спека,

Знай: дорога — небезпека!

А тому про себе дбай,

Добре правила вивчай!

Хочеш все в житті встигати,

Треба дисципліну мати.

Більше діла — менше слів!

От дивись і все успів.

По дорозі йдеш до школи,

Не лови ворон ніколи.

А завжди подумай ти.

Як дорогу перейти.

І ніколи не біжи,

Завжди з розумом дружи.

Про своє життя подбай,

Тому Правила вивчай.

Якщо ти не вивчив вірша —

Це для тебе трохи гірше,

А як Правил ти не знав,

То вважай, що вже пропав.

Злая доля не мине,

А життя у всіх одне.

Тому думай, як робити,

Щоб свій вік не вкоротити.

Питання для повторення

·         Що таке дорога до школи?

·         Як вибрати безпечний маршрут?

·         Як переходити дорогу?

·         Що таке обмежена видимість?

·         Що таке недостатня видимість?

·         Що таке гальмівний шлях?

·         Чому треба вивчати Правила дорожнього руху?

А зараз спробуємо скласти вірш. Останнє слово в другому рядочку добирайте в риму за змістом.

 "Будемо гідні слави Героїв"

Мета:  прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість на прикладах подвигів героїв АТО,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Обладнання: фотографії героїв небесної сотні, дитячі малюнки «Ми – за мир», ілюстрації і надписи до теми, ікона  ікона Божої матері, вишитий рушник, свічка, ноутбук.

(Кліп Ірина Федишин «Україна»)

Що то, люди за країна —
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.

У якій іще країні
Земля родить так охоче?
Наче пісня солов’їна —
Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.

 

Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,
(всі хором) Наша ненька — Україна!

Учитель.  Кожна  людина  найбільше  любить  той  край,  де  народилась  і живе.  Кожен  пишається  своєю  рідною  країною.У нас шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми хочемо бачити під мирним небом нашу неньку – Україну.Ми гордимося і пращурами, і сучасниками. Наша країна має найкращу природу, а українці –найпрацьовитіша, найщиріша і найспівочіша нація. І пісня у виконанні Ірини Федишин відтворює неповторну красу України. Та, на жаль, дзвінка пісня навіває в наші серця не радість, а тривогу за нашу країну.

Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?

Ми вшановуємо пам'ять героїв України: Голодомор 1932-1933рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та  не  залишають  байдужими  жодного  громадянина  країни. 

Учитель . Наша Україна горда  від того, що  зуміла  виховати  людей,  здатних  об’єднатися  на  Майдані,  здобути  волю, вибороти  справедливість.  Ми  заявили  про  себе,  як  про  велику  націю,  гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.   

Кожному  з  нас необхідно  усвідомити,  за  що  боролися  учасники  Євромайдану  і  заради  чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Учень. Вони були першими … (Називають перших загиблих на Майдані, фото)

Та зовсім скоро їх стане вже біля соті – патріотів, які віддали життя за щасливе майбутнє незалежної України.Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі(малюнок)

Небесна Сотня –

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная,

Свою дитину.

Пташиним співом,

Шелестом трави.

Блакитним небом,

Золотим колоссям.

Останній раз,

Як мати, пригорни

Чоло високе

В обрамку волосся.

Небесній Сотні

Шана й молитви,

За чисті душі,

Що злетіли в небо.

Їм шлях високий

Боже, освіти.

І в мирі, Господи,

Прийми до Себе.

Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо ім’я Україна і Український народ в третьому тисячолітті на вершинах людської цивілізації, чи кане воно у забуття, зазнавши духовної і фізичної смерті. Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує платити у війні на Донбасі, яку розв’язала російська влада, взявши курс на знищення української державності. Ця ціна показує нам, що ми здобуваємо щось безцінне, що не вимірюється безвізовим режимом чи зоною вільної торгівлі. Ми відвойовуємо власну розтоптану гідність, Богом нам дану і свідчимо про неї світові.

Учень. Я дякую вам, хлопці, за життя,

Я дякую вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

І більше не повернетесь додому.

Ви йдете в бій, йдете на вірну смерть,

Ви не лякаєтесь нікого і нічого.

Ви захищаєте своїх жінок й дітей,

Ви знаєте що робите й для чого.

Вас пам’ятати будемо завжди,

І з вами боримось за рідную країну.

За ту країну, де нема війни,

За нашу й вашу вільну Україну!

Серед полеглих за нашу волю є й імена наших земляків –

Олександр Ігнатишин, 25 років, молодший сержант з Міжгір’я;

Василь Росоха, 22 роки, уродженець с. Негровець.

 Учитель.  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони згасли як зорі, але повинні жити в нашій пам’яті!У жалобі схилимо голови. Хвилиною мовчання вшануймо тих українців, які під час Революції Гідності та під час подій на Сході країни віддали своє життя за свободу та європейський вибір своєї країни. (хвилина мовчання)

На Сході України триває війна. І хоч би хто там не казав, що стрілянина припинилась, що кількість вбитих під час перемир’я зменшилася в рази — ми всеодно знаємо, що війна іде, що вона не закінчилась. А на війні, як на війні: втрати, поразки, перемоги, відчай, розпач і сподівання…Ціле плетиво людських емоцій та бажань. Серед яких одне, мабуть, найбільш вагоме — перемогти та вижити…

Ти чуєш, мамо, постріли гармати?

Ти бачиш, мамо? В небі в'ється дим

Я у руках тримаю, мамо, автомата.

Не хочу, мамо, помирати молодим.

Скажи мені, не плач, ну як там батько?

"Він цим пишається, що в нього такий син?

А як сестра, чи все у ней в порядку?

Каже - "вертайся, бо у мене ти один"

А як ти сам? Скажи мені синочку

Чи ти здоровий, чи живий ти там?

Я тут в порядку, мамо, у гарячій точці

День пережив і трохи вже поспав.

Ну добре, все, пора іти, підйом вже

Не згадуй лихом, і чекайте там

Я повернусь, не бійся, кажу точно

Ми тут усі єдині - я не сам!

Як це, для жінки чекати солдата?

Лист не напишеш, немає адрес...

Їх не доб"єшся в наш час в військоматі.

Вірить лишилось й чекати чудес.

Серце ледь б"ється... не в зоні мобільний...

Звістки чекаєш не день - місяці!

Жила любов, коли був він цивільним,

Й зараз любов, коли зброя в руці.

Палять до болю і спогади й фото...

Ночі безсоння... все валиться з рук...

Їх тисячі там, на східному фронті...

Нас тисячі, хто чекає їх тут.

Не пересилиш ні сліз, ні тривоги.

Розпач бере, як не явиться в сни!

Скільки ще буде між нами дорога?

Тиждень чи місяць? Чи час до весни?

Хочеться рідні почути вже кроки

І те, як зве тихо так на ім"я...

Марші воєнні стрекочуть сороки,

Роситься кров"ю багата земля.

Гірше немає ніж просто чекати

Й Бога молить, щоб зостався живий!

Хочеться навіть самій зброю взяти

І позабути, що вчили "Не вбий".

Як сил знайти, щоб це все пережити,

Всю ту пільму, що війна прирекла?

Знову зустрітися і долюбити,

Щоб в Україні мир й воля була.

Як це, для жінки чекати солдата?

Жити, терпіти й не падати духом?

Бога молити, щоб зброя й граната

Не зачепила твого відчайдуха.

Війна, яка триває зараз – це не жахливий сон, а страшний період нашої історії. Сьогодні молодь стає тією верствою населення, яка відчуває на собі найбільшу відповідальність за майбутнє.  Ми говоримо  про  війну, про солдатів, які зараз боронять незалежність нашої держави для того, щоб життя продовжувалось, щоби світило сонце і сміялись українські діти на своїй рідній Україні!

Хай мати не плаче за сином,

А батько спокійно засне.

Хай воїн вернеться в хатину,

Де жінка з дитиною жде.

Вернися додому скоріше,

Життя не одне ти вже спас.

І вдячна тобі Батьківщина,

Що допоміг в скрутний час.

Братів ти своїх не покинув,

У бою ти вправно стріляв.

І вирости сина такого,

Щоб землю свою вберігав!!!

  На сході України нашу землю захищали і захищають наші односельці :

Ø {C}Заєць Михайло

Ø {C}Плитан Ярослав

А я живий, матусенько, живий...

Хоч вже по нас безчесно так стріляють.

Для них вже свій народ, то вороги…

Якщо ж загину, то за що , я знаю…

Я знаю, мамо, як тобі болить,

Ота моя така нестримна вдача,

Але не плач… Хай наші вороги

Від немощі своєї гірко плачуть…

А я живий, матусенько, живий,

Бо з нами правда! Їм нас не здолати!

От, тільки жаль, що наші вороги,

Цькують на нас, мого по крові брата…

Та я живий, матусенько, живий

І не питай мене, чи я боюся…

Нехай бояться наші вороги,

А ти молись… й я, матінко, молюся…

(Кліп Ірина Федишин. «Прошу в неба»)

Учень: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить гімн України)

Учитель.  Ми не маємо жодного права опускати зараз руки, зневірюватись у своїй силі духу, адже Україна вже почала переломну сторінку в історії, всі жадають перемоги. Прислухаймось у цей день до голосу героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас промовляють: «Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт». І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо спокійно глянути у майбутнє. Слава Україні! Героям слава!

21 листопада – День Гідності і Свободи

Федорчук Н.Л.

Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи.

Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське.

Вед.2 
На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!

Вед. 1
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний Гімн України.

Звучить Гімн України

Учні читають вірші про Україну

Учень 1 
Моя ти рiдна Україно,
На прапорi твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосi шумить.

Пройшла страшний ти час розрухи,
Голодомору i вiйни,
Розправили величнi крила
Твої знедоленi сини.

Учень 2 
Iз козакiв тi українцi,
Що пiдняли тебе з руїн,
Й поставили тебе, убогу,
На рiвень iнших всiх країн.

Тепер ти вiльна, Україно, 
Нiхто тебе бiльш не згнобить,
Нiяка сила не зламає
I щастя нам не вкоротить.

Учень 3 
Ми ворогiв своїх здолаєм,
Могутнiстанем i мiцнi, 
Свободу втримаєм руками
Й складатимем про це пiснi.

Учень 4 
За нашу правду i свободу
Життя спокiйновiддамо,
Як нашi предки воювали
За наше щастя i добро. 

Здобудем волю i свободу
Ми для онукiв та дiтей,
Здобудем славу i майбутнє 
Для України та людей!..

Вед.2 
Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

Вед.1
13 листопада 2014 року Президент Україні Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи

Вед 2. 
За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

Презентація: (фото за роками)
    1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;
    2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;
    2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;
    Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців заєдніть і незалежність України

Вед.1 
Перегорнемо сторінки історії 

Відео Євромайдан-2014

На фоні відео звучать слова:

Вед.2
Загиблі хлопці своїми життями спокутували цю вину за всіх! Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну! 

Учень:
А сотню вжезустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
І з кров’ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачившизагін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касціголубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.
І рани їхнівже не їмболять…
Жовто-блакитний стяг покривїмтіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла… 

Скрипка, на фоні скрипки звучать слова

Вед1.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Вед.2
Живи, Україно, живи для краси, 
Для сили, для правди, для волі!.. 
Шуми, Україно, як рідні ліси, 
Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги, 
І руки не скрутять ворожі: 
Стоять твої вірні сини навкруги 
З шаблями в руках на сторожі

Вед.1
Стоять, присягають тобі на шаблях 
І жити, і вмерти з тобою, 
І прапори рідні в кривавих боях 
Ніколи не вкрити ганьбою! 3

Вед.2 
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод –
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.


Класний керівник. 
Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».Україна як мати благословляє своїх дітей на праведний шлях і захищає їх оберегами. Одним з серед них є рушник . Діти, давайте зробимо такий оберег для України.

Тема. Красиве і некрасиве в поведінці людей.

Мета. Вчити вбачати привабливість людини в тому, як вона діяльно, активно ставиться до всього з чим стикається, живе не тільки для себе, дбає не тільки про власні вигоди, а всі сили віддає людям, рідній Батьківщині. Переконати дітей в тому, що в цьому – найвища краса людини. Продовжити вивчення молодшими школярами правил для учнів.

Розвивати вміння застосовувати свої знання в різноманітних ситуаціях.

Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: плакат з висловом А. П. Чехова, виставка книг та дитячих робіт на тему: "Ввічливість – запорука здоров’я".

                                                                                         Хід заняття

І. Вступ.

- Дорогі діти, сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити про красиве і некрасиве в поведінці людей.

Ви вже три роки навчаєтесь разом, вже добре пізнали один одного, вам відомо хто як поводиться у школі, дома, в громадських місцях.

ІІ. Основна частина.

1. Розповідь з елементами бесіди.

- Пригадайте позитивне і негативне в поведінці однокласників, друзів, героїв книг.

2. Підведення висновку, яку поведінку можна вважати красивою.

3. Доповнення відповіді дітей.

- Бажання здійснити свої мрії, стати шанованою людиною інколи ускладнюється тим, що ця людина не вміє поводитися з іншими, не знає елементарних правил культури. Про красу поведінки людини судять з ввічливості під час звертання до старших, з простоти і скромності, охайності одягу, порядку за робочим місцем, з уміння дотримуватися правил поведінки у громадських місцях, з уміння жити в колективі, поводитися зі старшими і меншими.

Важливо з дитинства додержуватись усталених норм поведінки без примусу і нагадувань.

Багато років тому відомий англійський філософ Джон Локк (1632-1704), говорячи про почуття міри, "золотої середини", прищеплене з дитинства, стверджував, що в погано вихованої людини сміливість набуває форм грубості, чемність обертається дріб’язковим педантизмом, простота – неотесаністю, добродушність – улесливістю.

Вивішую плакат з висловом А.П. Чехова

"У людини повинно бути все прекрасне – і обличчя, і одяг, і почуття і думки"

- Кожна людина має поводитися так, щоб будь-кому було легко і приємно, щоб люди поважали один одного.

4. Розповідь вчителя з наступним обговоренням ситуації.

- Під час шкільного концерту зал був переповнений. Літня жінка запізнилась і стала біля дверей. Якась дівчинка встала, щоб дати їй місце, але невдоволено надула губи, вираз її обличчя був такий сердитий, що жінка подякувала і відмовилась сісти. А інша дівчинка сказала: "Ходіть, будь-ласка, вперед. Вам буде там зручно". (Діти обговорюють ситуацію).

5. Бесіда про поняття "вихованість" і "ввічливість".

- Як ви розумієте слово "вихованість"? (Відповіді учнів).

- Вихованість і справді відчиняє двері й серця, вона допомагає людині не бути аж надто балакучим, але й не мовчати увесь вечір у товаристві, підкаже, як не бути нудотно-лагідним або черство-сухим у спілкуванні з близькими, навчить не турбувати інших через дрібниці, не скупитися на подяку чи похвалу. Приймаючи чиїсь послуги, чиюсь допомогу, вихована людина платить ввічливістю і люб’язністю.

Добре виховану людину можна пізнати по тому, як вона слухає. Вміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до кінця, навіть якщо ви не згодні з ним, - це одна з головних ознак тактовності.

- Діти, як ви розумієте слово "тактовність"?

- Слово "такт" походить з латинської мови, у якій воно мало два значення: "дотик" і "почуття". Тактовність починається з уміння поводитися з кожним залежно від його душевного стану, вміння відчути людину, ніби доторкнувшись до неї душею.

Невміння спілкуватися з оточуючими, берегти, поважати один одного призводить до конфліктів, розчарувань, втрати бажання вчитися і працювати, досягати успіхів.

Вихована людина, як правило, тактовна, вона намагається попередити ситуації, які створюють незручності. Якщо правила поводження в конкретних ситуаціях можна вивчати, то такт вимагає вміння поставити себе на місце іншого. Вихована тактовна людина поводиться скромно й привітно, вона не пихата і не байдужа, не виявляє неприязні до інших.

- Доведіть, що виховану людину можна пізнати по тому, як вона слухає.

- Додайте свої міркування до вислову: "Ввічлива людина - ..."

- Як ви розумієте слово "ввічливість"? (Діти висловлюють свої думки).

- Ввічливість виявляється в позі, жесті, міміці, у мові, потрібно бути з усіма людьми, а не лише з близькими і шанованими.

6. Проведення гри "Ми школярі – ввічливі малі".

- Одного разу Вова поїхав в театр. В трамваї він сів біля вікна і з цікавістю розглядав вулицю. Та на зупинці зайшла жінка з малою дитиною. Вова встав і сказав: "Сідайте... (діти хором: будь-ласка).

Жінка дуже ввічливо подякувала Вові (діти хором: спасибі!).

Раптом, трамвай різко зупинився. Вова ледь не впав і сильно штовхнув сусіднього чоловіка. Але Вова відразу сказав (діти хором: вибачте, будь-ласка).

7. Гра "Правила для учнів".

Вчитель читає, а діти імітують відповідні рухи

Заходить учитель – треба встати. (Встають).

Коли він дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають).

Спитати хочеш – не гукай. (Сваряться пальчиком).

А тільки руку підіймай. (Підіймають руку).

У школі парту бережи. (Витирають кришку парти).

І на парті не лежи. (Схиляються на столи).

Щоб урок минув не марно, треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, складають руки по переду себе).

Не стрекочи на уроках (Зображують теленькання язиком),

Як папуга чи сорока. (Махають руками ніби крилами).

- Яке з правил вам най важче виконати?

- Чи згодні ви з такими правилами?

- Як самі їх виконуєте?

8. Розповідь з історії культури.

- Правила поведінки складалися у народі поступово. Наприклад, чергові роблять часто хлопчикам зауваження, щоб у приміщенні школи знімали головні убори. А звідки взялося це правило?

700-800 років тому, рицарі носили металеві кольчуги, шоломи, не тільки тоді, коли готувалися до бою, а й коли, їхали в ості. Подорожувати в такі часи було небезпечно (нападали розбійники, злочинці). Навіть в містах люди мали ходити із зброєю. Але переступивши поріг будинку рицар знімав з голови шолом і ніс його в руці. Цей жест означав, що він довіряє господареві свою голову, він впевнений, що господар не нанесе йому удар. Ті часи давно минули, а звичка знімати шапку лишилася.

З давніх часів зберігся звичай знімати рукавичку з правої руки для привітання. Цим людина показувала знайомому, що вона без зброї.

9. Обговорення ситуацій.

Ситуація 1.

...Дзвінок. Закінчився другий урок. Юрбою клас вийшов у коридор. Як завжди гуртом ми йдемо до їдальні пити молоко і сік. Біля дверей створюється страшенна давка. Неможливо не зайти ні вийти, тому що пхаються всі разом і репетують.

Увійшли. Але сьогодні дають тільки молоко, а деякі школярі його недолюблюють. І починається хвиля протестів: "Де мій сік?”.

Вони все одно беруть пряник і молоко, яке не п’ють. У результаті це молоко не в роті, а на підлозі, або на чиємусь піджаці. Ну а пряником можуть зі злості в когось жбурнути. Дехто викидає сміття обов’язково повз урну, хоча й стоїть біля неї в притул.

Лунає дзвінок на урок. З полегкістю зітхають кухарі, вчителі та прибиральниці. Та не надовго. На наступній перерві прийде інший клас.

- Подумайте, як виправити цю ситуацію?

- Що можна порадити дітям, аби про них сказали: вони культурні, тактовні й виховані.

Ситуація 2.

Перехожий запитав у хлопчика, що грався у дворі:

- Хлопчику, де мешкає товариш Петров?

Хлопчик повів чоловіка на десятий поверх і показав на двері:

- Петров мешкає ось тут, але зараз його немає вдома, бо він сидить у дворі на лавці.

- Чи правильно зробив хлопчик?

- Як треба було зробити?

Ситуація 3.

Хлопчик допомагає бабусі нести відро з водою.

- Що міг сказати хлопчик і як йому подякувала бабуся? ("Дозвольте бабусю я Вам допоможу". - "Будь ласка, мені справді важко. Спасибі тобі, хлопчику! Який ти уважний і добрий").

Ситуація 4.

Уявіть, що ви запізнилися на урок. Вам треба зайти в клас і сісти за парту. Як ви поведетеся? Що скажете?

- Добрий день! Вибачте, будь ласка, за запізнення. Чи можу я сісти на своє місце?

- Що ти зробиш, коли:

§ Зайшов до класу і побачив, що залишив на підлозі брудні сліди, бо не витер взуття об ганчірку біля дверей?

§ Ти тільки на уроці виявив, що забув зошит у дома?

§ Учитель дає завдання учням, а тобі треба негайно про щось його запитати?

Ситуація 5.

Розмовляють два вчителі. Учневі потрібно звернутися до одного з них. Як ввічливо це зробити?

Ситуація 6.

Буває, що навмисно хтось крутнеться. І підіб’є тобі склянку з компотом. Склянка падає і розбивається. Що тоді робити? Ти розгубився... І раптом ти чуєш:

- Вибач, я ненавмисне... Вибач... – і простягає тобі склянку з компотом.

- Як ти поведешся? Розкажи нам.

Ситуація 7.

Одна дівчинка дає іншій зошит. Як ви гадаєте, що сказали дівчатка одна одній? ("Ніна, я забула вдома зошит. У тебе нема зайвого? – Візьми будь ласка. - Дякую").

Ситуація 8.

Двоє учнів ідуть вулицею. Один із них вітається зі знайомим. Чи повинен привітатися і другий учень, який його не знає? (Так, особливо, якщо знайомий першого учня – доросла людина).

- Хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший?

- Хлопчик і дівчинка?

- Двоє хлопчиків?

- Хто подає першим руку? (Першим вітається молодший зі старшим, хлопчик із дівчинкою, але руку вони першими не подають. З двох людей одного віку і статі першим вітається той, хто краще вихований).

- Як запитати перехожого час, дорогу до школи, магазину? (Якщо запитують дорогу, зупинись і поясни, як зручніше пройти).

- Що слід зробити, якщо дорогу переходить інвалід?

- Жінка з важкою сумкою?

Ситуація 9.

Два хлопчики пішли в кіно. Та щойно погасло світло, Іван зашепотів:

- Сашко, давай поміняємося місцями.

- Навіщо?

- Бо ти моє місце зайняв. Глянь, що на квитку написано.

- Не мороч голову, - буркнув Сашко. Іван розсердився і штовхнув його. А той – його. Хлопців вивели з кінотеатру.

- За що хлопців вивели з кінотеатру?

- Як треба поводитися в кінотеатрі?

ІІІ. Заключна частина.

- Школа, парк, сад, вулиця – це наш спільний дім. А ми в ньому господарі, тому повинні стежити за чистотою, бо вона запорука здоров’я.

З маленьких хлопчиків виростуть виховані юнаки, з дівчаток – ошатні красуні, які знатимуть правила поведінки та дотримуватимуться етикету.

Наша країна впевнено крокує вперед і нашому суспільству потрібні культурні, освічені і фізично здорові люди.

 "Моя рідна Україна"

 Мета: розширити знання учнів про державу в якій ми живемо – Україну; ознайомити з державною символікою; сприяти розвитку українського мовлення дітей; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму.

Обладнання: карта України, зображення герба та прапора України, виставка книжок про Україну.

Хід

І. Вступна частина.

Вихователь:

- Доброго дня, діти. Дозвольте мені виконати для вас пісню. А вашим завданням буде: уважно послухати, і поміркувати про що ж ця пісня.

Звучить пісня

Ріки, ліси, безмежні поля

Це моя рідна Земля.

Мій рідний край,

Моя земля

Тебе навіки кохаю я.

Тут ми родились

Тут ми зросли

Тут наші гори,

Ліси, степи.

Мій рідний край,

Моя земля

Тебе навіки кохаю я.

Вихователь:

Дітки, про що ж ця пісня?

Так, про рідний край, рідну землю її красу.

Зверніть увагу на дошку, тут у нас карта, символи… На сьогоднішньому занятті ми будемо з вами говорити про державу в якій ми живемо – Україну, ознайомимось з її символікою.

ІІ. Основна частина.

Вихователь:

  Погляньте на карту (показує на дошку) – це Україна. Держава, в якій ми живемо. Це ті землі, на яких живуть українці з давніх-давен. Україну перетинає велика річка – Дніпро. Столиця України – Київ, на карті це місто позначено червоним кольором.

(Розгляд ілюстрацій у книжках, що представлені на книжковій виставці).

Розповідь легенди «Наша земля».

Вихователь:

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але земля їм уже не дісталася. От вони пішли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось казати. Стали чекати. По якійсь хвилині Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись чого вони прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.

Ні, відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, італійці, іспанці.

Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там, де є усе: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо будете її берегти, вона буде ваша, а ні – то ворога.

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою називають Україною.

Гра: «Додай слово» (читання плакатів)

Рідний край – зелений… (рай).

Кожному мила своя… (сторона).

Батьківщина – мати, умій за неї… (постояти).

Людина без вітчизни, як соловей без… (пісні).

3. Фізкультхвилинка.

Ми мандруємо, ми мандруємо,

Україною крокуємо.

Ось побачили Карпати,

як вершину нам дістати?

Заглянемо в озерця –

Не торкнутися нам дна!

Так ми довго-довго йшли

І до школи знов прийшли!

Вихователь:

- Молодці дітки! Ось так ми помандрували Україною. Сідаємо за парти. Увага на дошку. Вгорі, над нашою дошкою знаходяться державні символи України: герб – тризуб та прапор.

- Якого кольору прапор? (жовто-блакитного).

ІІІ. Заключна частина.

Вихователь:

Дітки, що ви нового дізнались на нашій виховній годині?

Пропоную гру: «Закінчи речення»

Гра «Закінчи речення»

Наша Батьківщина – …Україна.

Столиця України –  …Київ.

Найбільша річка – …Дніпро.

Прапор України – …жовто-блакитний.

Моя Батьківщина має ім’я Україна

Мета:  розширити і поглибити поняття про Україну, ознайомити із символами України, розвивати українське мовлення дітей, їхній кругозір, формувати громадянські якості, виховувати любов і повагу до Батьківщини, її символів, традицій;  виховувати гордість за рідну державу; вправляти у виявленні добрих почуттів; створювати сприятливий психологічний мікроклімат; сприяти формуванню позитивних моральних якостей.

Хід роботи

Ми українці – велика родина, 

Мова і пісня у нас солов’їна, 

Квітне в садочках червона калина, 

Рідна земля для всіх нас – Україна. 

   Любі діти! На початку нашої зустрічі я пропоную стати всім в коло. Хай це коло стане «колом добрих друзів». А друзі, зустрічаючи один одного, з радістю вітаються і називають ім’я тих, до кого вони звертаються. Давайте і ми почнемо нашу зустріч з такого привітання.

- потисніть руку сусіду справа;
- посміхніться сусіду справа;
- візьміться за руки і повторюйте разом за мною:
Ми всі – одна сім’я,
неповторні – ти і я,
будемо всі дружити,
в мирі і злагоді жити.
- Діти сьогодні до нас прийшло багато гостей. Який у вас настрій?
- Передайте свій настрій виразом обличчя. Усміхніться до мене, посміхніться нашим гостям, поділіться гарним настроєм з товаришем. За виразом ваших облич я бачу, що у вас все гаразд, і загальний наш настрій можна показати так: ОК!

     Якою буде тема нашої зустрічі, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте загадку:

У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай,
Їм красить все їх рідний край…
Нема без кореня рослини,
А нас, людей , без (Батьківщини).
    Так, сьогодні ми з вами поговоримо про нашу рідну землю, землю, на якій ми з вами народилися та живемо. Кожна людина має свою сім’ю, родину. Це її маленька батьківщина. Коли скласти ці маленькі батьківщини, то вийде одна велика батьківщина-родина. І наш рідний дім, і наша прекрасна школа, і наше чудове місто, і наша вулиця, і навіть та стежинка, якою ми поспішаємо до школи – це наша Батьківщина.
     Послухайте, будь ласка, яка пригода сталася з хлопчиком Миколкою. Ви всі його добре знаєте. Миколці стількі ж років, скількі й вам, він вчиться в другому класі . Хлопчик любить допомогати друзям та дорослим, у нього багато друзів і в школі і дома. А ще він любить своїх маму та тата, а також маленьких братика з сестричкою: наглядає за ними, грається та вчить їх.

     Так ось, одного разу зустрів Миколка хлопчика. Якимось дивним був той хлопчик, Одягнений був інакше, розмовляв дивно та не зрозуміло. Миколці стало цікаво що це за хлопчик .

- Хлопчик, як тебе звати та з відкіля ти?- запитав Миколка.

- Мене звати Єгор, моя Батьківщина – Росія. - відповів хлопчик. А як називається твоя країна Батьківщина?

  Розгубився Миколка, бо вин знав лише назву свого села, та нічого не відповів Єгорці.

     Через деякій час зустрів Миколка дівчинку. Дівчинка була гарна, весела та розмовляла мовою, в якій Миколка не все зміг зрозуміти.

- Дівчинко, як тебе звати та з відкіля ти?- запитав Миколка.

- Мене звати Олеся, моя Батьківщина – Білорусія - відповіла дівчинка. А як називається твоя країна Батьківщина?

   Знову нічого не відповів Миколка, йому стало соромно, що він не знає як називається його Батьківщина.

   Промайнув час, і ось одного разу в літку, зустрів Миколка дітей, які весело гралися, бігали, сміялися. Захотілося з ними погратися і Миколці.

Та коли він підійшов до дітей, почув незрозумілу йому мову.

- Діти, скажіть будь ласка звідки ви?- запитав Миколка.

- Наша Батьківщина - Молдова, є така країна - відповіли діти. А як називається твоя країна Батьківщина?

   Нічого не відповів Миколка, лише низько нахилив голову, та пішов геть.

А в вечері, коли вся його родина зібралася вдома, та кожен ділився подіями на новинами за день, Миколка розповів батькам, що він не зміг відповісти як називається його Батьківщина і йому так хочеться про це знати.

    - Що ж, це дуже добре, що ти цікавишся своєю Батьківщиною, бо  людина без Вітчизни як соловей без пісні. Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію Вітчизни, її мову і культуру.

Кожен повинен знати та шанувати свою Батьківщину. А допоможуть тобі багато про що дізнатися в чарівній хатинці, де мешкає багато мудрих книжок - підказали батьки.

     І ось коли наступив ранок, Миколка худчиш побіг до чарівної хатинки.

- А ви знаєте, що це за чарівна хатинка?

- Так, це бібліотека.  В бібліотеці добра тітонька погодилася допомогти Миколці, вона дала йому чарівний словничок, в якому про все можна дізнатися.

     Так Миколка дізнався, що таке Батьківщина.

Батьківщина - це країна, а також місцевість, де людина народилася, це рідний край.

 А ще Миколка дізнався , що наша Батьківщина має ім’я Україна.

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,                                               

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти ...

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна –

Нашого народу дім.

Тепер Миколка став щасливим, бо він дізнався, що він українець, а його Батьківщина має ім’я Україна.

    Дітки, а ви б змогли допомогти Миколці, та розповісти про нашу Батьківщину? Це дуже добре.

     - Кожна країна, в якій живуть люди, має свої візитні картки. Вони неповторні, по них впізнають країну. Це – символи. Є вони і в нашої країни. Вони називаються державними, бо закрiпленi в головному законі України - Конституції. Послухайте і відгадайте загадки.

Синє небо, жовте жито –
цю святиню знають діти. (Прапор.)
  Прапор – державний символ.

По радіо звучить щоденно
патріотична пісня,
що возвеличує Вкраїну
і прославля навічно. (Гімн.)
   Гімн – найголовніша пісня України, слухати яку потрібно стоячи, мовчки.     

Символ нашої держави –
це тризуб жовто-яскравий. (Герб.)
   Герб –найголовніший із символів; тризуб символізує мир і творчу працю. 

Які ж ви молодці.

А чи знаєте ви віршики про символи нашої держави?

Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня – знають діти.

Тризуб – немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вільній, новій.

 Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї  лине

Світло навкруги.

     Кожен народ має свої святині, свої символи - рослини, тварини, без яких не можна уявити цю державу. Але на вiдмiну від державних, народні символи не записані у Конституції, вони живуть у серці та пам’яті народу. Є такі символи й на Україні. 

    Які народні символи знаєте ви? (Відповіді дітей: батьківська хата, святий хліб, вишитий рушник, писанка, барвінок, лелека).

Вінок належать до українських національних символів-оберегів. Українські

дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на

свята надягали вінки.

     Не було раніше такої хати, коло якої вона не росла б калина. Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі кетяги розвішували попід стріхами. В народі кажуть: «Червона калина від 100 хвороб лікує».
Калина - символ рідної землі, батьківської хати. Її дбайливо охороняли та доглядали. Дітям казали: «Не ламайте калину, бо накличете мороз». А якщо хто викорчував калину на своєму подвір’ї, той не побачить щастя в житті.
     Ще одним символом України є верба. Важко уявити собі землю без верби. Росте вона понад річками, озерами, ставками, біля криниць та озер. В народі верба уособлює жіночу долю, задуму, смуток. 

В народі кажуть  «Без верби і калини немає України».

   Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю,

батьківської оселі, тепла материнських рук.

     Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою.  З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління.
   Давайте і ми заспіваємо пісню про Україну.

Пісня «Україна краю».

     А хто з вас  знає назву головного міста України, нашу столицю? Так, це Київ .Є на світі багато чудових міст. Але такого, як наш Київ, немає. Місто-герой, місто-музей, місто-сад - саме так його величають. Київ сьогодні, як і 15 століть тому, знаний в усіх кінцях землі.

Наш Київ розіслався

На горах над Дніпром,

Садами заквітчався,

Мов дівчина вінком.

А зараз давайте пограємо в гру «Доповни вірш».
Ось небо блакитне i сонце в зенiтi!
Моя Україна - найкраща у ... (свiтi)!
Моя Україна - це ліс і озерця,
Безмежні степи i чарiвнi ... (джерельця).
Красиві пейзажі i гори високі,
Маленькі струмочки i ріки ... (глибокі).
Міста старовинні i замки прекрасні.
Великі будови і наші, ... (сучасні).
Сади чарiвнi, мальовничиї села.
Моя Україна - це пісня ... (весела).
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, ... (чудова).
Її обереги - верба i калина.
Найкраща у свiтi -` моя ... (Україна).
Бо нам найрiднiша Вітчизна i мати.
То як же нам, дітям, її не ... (кохати)!
Моя Україна - козацька слава!
Така волелюбна i мирна ... (держава).
Вона дорога нам, i рідна, i мила.
Бо світ перед нами великий ... (відкрила).
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у свiтi ... (єдина). 

     Діти, а чи любите ви Україну? Давайте перевіремо і пограємо в гру «Яка для тебе Україна».

     Україна для нас єдина, наче сонце в небі. Ви вирізали долоньки і ось ми з вами спробуємо зробити Україну-сонечко. Вам потрібно говорити яка для вас Україна, а я з’єднаю ваші долоньки. (мила, єдина, неповторна, любима, найрідніша, гарна, найкраща, чудова, весела, світла, мов мати, калинова, пісенна,  заквітчена).

   Подивіться, яке вийшло сонечко. Гарне? Нехай це сонечко світить вам завжди, зігріває вас своїми промінцями, дарує тепло, віру та надію.

— Як ти любиш Україну, 
Мій маленький друже? 
— Нашу рідну Україну 
Люблю дуже, дуже! 

— З Україною нікого 
В світі не боюся. 
І щоранку я до Бога 
За неї молюся. 


   Молодці, діти, я бачу, що ви б багато що розповіли б Миколці про нашу Батьківщину Україну. Та я хочу вам побажати, що б ви і надалі залишалися допитливими, вчили історію нашої Батьківщини та пишалися тим що ми – українці.

Правова абетка

МЕТА: Ознайомити учнів із елементами правової культури:

правами, які записані у Конвенції ООН про права дитини, розвивати в учнів усвідомлення того, що вони мають права і права їх захищені державою, виховувати правову культуру учнів.

ОБЛАДНАННЯ: написи прав дитини, які кріпляться на дошку, на малюнок фігури дитини, написи термінів, права у малюнках.

Я  маю право:

§  на ім`я

§  на життя

§  на приватне життя

§  на відпочинок

§  на освіту

§  на медичне обслуговування

ВЕДУЧИЙ.

Дорогі діти! У вашому житті настала найпрекрасніша, безтурботна пора дитинства.

Багато хто із нас, дорослих, хотів би стати дитиною, повернутися у той чарівний світ дитячих мрій. Адже про вас турбуються ваші батьки, одягають вас і годують, забезпечують всім необхідним. Хороші умови для навчання вам створюють вчителі, про вас дбають працівники їдальні, а коли ви захворіли, про вас турбуються медичні працівники.

Всім зрозуміло, що діти – це наше майбутнє, і держава намагається забезпечити дітям хороші умови для життя і розвитку. Життя інколи подає нам такі уроки, що ми волею – неволею починаємо відстоювати свої права, без яких ми – ніхто. Тому важливо знати сьогодні кожному хоча б ази правової абетки для захисту своїх прав.

За висновками всеукраїнського соціального опитування, 8% підлітків не знає жодного із прав, декларованих Конвенцією про права дитини.

ВЕДУЧА.

Дитина – найцінніший скарб. Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину і прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.

Права дитини – це певні можливості, які треба дітям для того, щоб жити і дорослішати. Діти мають особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров`я, навчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені.

ВЕДУЧИЙ.

Сьогодні 250 млн. дітей живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань, 30 млн. дітей у світі не можуть навчатися. Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей. Поширюється торгівля дітьми.

Використовують дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів. В Україні три чверті дітей з хронічними хворобами, з`явився новий тип дітей – діти вулиці.

Найваливіший міжнародно – правовий акт у цій галузі – це Конвенція про права дитини, схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року.

Головним завданням Конвенції є забезпечення дітей особливим піклуванням та допомогою. Конвенція визнає, що людині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові, розуміння. Дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у статусі ООН, і, особливо, в мирі, гідності, терпимості, свободі, рівності.

ВЕДУЧИЙ.

Сьогодні ми ознайомимося із основними правами дитини, які проголошує Конвенція ООН.

(Входять діти із малюнком прав дитини згідно Конвенції, вішають написи на малюнок дитини, у руках якої напис: «Я маю право»).

1. Невід`ємне право дитини на життя.

ВЕДУЧА.

Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна має забезпечувати гідне життя та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадян. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

2. Всі діти мають право на любов і піклування.

ВЕДУЧИЙ.

Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави.

Інтереси дітей є першочерговими.

Сієм дитині в серденьку ласку,

Мудрість і розум, віру у казку,

Мамину ніжність, татову силу,

Щоб була добра, щедра і мила.

Тебе любить – голубить матуся,

Тебе пестить і ніжить бабуся,

Любить – береже татусь,

Мудрості навча дідусь.

Всі дитятко люблять – плекають,

Щастям, любов'ю оберігають.

3. Всі діти мають право на повноцінне харчування.

ВЕДУЧА.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного розвитку. Батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного рівня життя дитини. Пам`ятай, від твого ставлення до здоров`я залежиш не тільки ти сам, а твоя позиція впливає на друзів, батьків та твоїх майбутніх дітей.

Та, щоб був ти все здоровим,

Ніколи не забувай,

Їж побільше вітамінів,

На природі побувай.

Зроби ранком ти зарядку,

Спати вчасно ти лягай.

Слухай матінку і тата,

Все це, чуєш? – Пам`ятай!!!

Пісня із виконанням вправ «Ми школярики - соколи».

Всі ми любимо зарядку,
1-2-3;
І виходим по порядку,
1-2-3;
У здоров`Ї будем жити,
З фізкультурою дружити,
1-2; 1-2-3;
Вітаміни всі ми любим,
1-2-3;
Вони сили додають нам,
1-2-3;
Гарно будем харчуватись
І швиденько підростати
1-2; 1-2-3.

4. МАМА: І куди це ти, доню, збираєшся?

ДОНЬКА: На дискотеку, до школи.

МАМА: А уроки уже зробила?

ДОНЬКА: Які уроки, мамо? Завтра ж субота. І, крім того, я маю право на відпочинок.

ВЕДУЧИЙ.

Ст.31 частина 1 говорить, що усі діти мають право на відпочинок.

ГРА «ПОДОЛЯНОЧКА»

ГРА «ЖУРАВЕЛЬ»

5. Усі діти мають право на освіту.

ВЕДУЧА.

Дитина має право на безкоштовну освіту. Держава зобов`язана забезпечити доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей.

Учися, дитино, Бог буде з тобою,

З любов'ю тебе шануватиме світ.

І житимеш вічно, не згине твій слід.

ПІСНЯ «НУ, НАВІЩО ЦІ УРОКИ»

Ви не бійтеся, діти.

Я старенька бабуся,

І лихого я вам не зроблю.

Я люб'язна й ласкава,

Уладнаю всі справи,

Бо гарнеьких дітей я люблю.

Приспів

Ну, навіщо ці уроки!

Їх так довго й нудно вчить!

Та у вас вже від навчання голова болить!

Та покиньте ви читати

І не треба писати,

Приберіть ці огидні книжки!

Краще йдіть гуляйте,

Там стрибають дівчата,

З ними можете гратися й ви.

ПІСНЯ ЧЕРВОНОЇ ШАПОЧКИ.

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці бігать, тупать і стрибать,

То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,

То можливо,то можливо можна в школу нам прийти?

А-а, вчаться там діти великі і малі,

А-а, знань їм багато дають вчителі,

А-а, там навчаються читати,

А-а, і писати, й рахувати,

А-а, там цікаво всім завжди.

6. Усі діти мають право на ім`я.

ВЕДУЧИЙ.

В перші дні твого життя батьки подарували тобі ім'я. Від тебе, твоїх вчинків, від твоїх справ залежить, яким буде твоє ім'я: гучним чи десь непомітно розтане у розмаїтті інших імен.

Що в імені моїм,

Що в імені твоїм,

Про це сьогодні всім,

Як хочеш розповім.

Ім'я усім нам раз

Дається у житті,

Носи його ти так,

Щоб пам'ятали всі.

Бо цінність є тоді

Лиш імені твого,

Коли ти за життя

Прославить встиг його.

7.   Учень: дитина має право на приватне життя.

§  Привіт, мамочко, я так зголодніла. Що у нас є їсти?

§  Ходімо на кухню. Слухай, а я не знала, що ти зустрічаєшся з Ігорем.

§  А ти як догадалася? Невже ти прочитала мого листа?

§  Так, а що тут такого?

§  Ти ж не мала на це права.

§  Я твоя мати. І я маю право знати все про особисте твоє життя.

§  Ні. Моїх листів ти не маєш права читати.

§  Я не маю права читати? Ану мерщій в свою кімнату.

8. Всі діти мають право на медичну допомогу.

ВЕДУЧА.

Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров'я.

І всі ви, діти, маєте право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити держава.

Сонечко лагідно світить,

Вітер з хмаринками грає.

Веснонька землю голубить.

В квіти і трави вдягає.

 Мамо, як добре в цім світі.

 Мамо, я жити бажаю.

 Порятуй від смерті, рідна.

 Вилікуй мене, благаю.

Мамо, чому хворію?

Чом ти плачеш ночами?

Мамо, невже не зумію

батька обняти руками?

Чом на очах твоїх сльози?

Чом не всміхнешся ніколи?

Коли я піду до школи?

Ненько, чого ти ридаєш?

Мамо, невже помираю?

Як помогти, ти не знаєш,

Мамо, не хочу до раю.

Хочу я з вами бути,

Жити я маю право,

Врятуйте мене, люди,

Я прошу усіх вас, благаю.

(Сценка «У лікаря»)

У ЛІКАРЯ.

Учень. Ой, лікарю, у мене температура, а всередині коле, зовні пече, серце в п'ятах, голова важка, як гиря.

Лікар. Сідайте, хворий. Та не на стіл, а на стілець. Так, відкрийте рот , закрийте очі, витягніть руки вперед.

Учень (підказує). Лікарю, а чого ви б`єтесь. Я до вас лікуватись прийшов, а ви мене калічите. У мене й так у вусі стріляє, у спині коле.

Лікар. Заспокійтесь, хворий. Скажіть краще, в якому класі вчитеся?

Учень. В четвертому.

Лікар. Які сьогодні уроки?

Учень. Ну, як звичайно: читання, математика, українська мова. Ось сьогодні контрольна робота з мови.

Лікар. Все ясно. У вас дуже небезпечна хвороба: Ісламанто Ганреноза симптом.

ВІКТОРИНА «ЯКІ ПРАВА ПОРУШЕНО У КАЗКАХ?»

«Попелюшка» (сценка).

1. Ой, важке моє життя,

Не життя, а мука,

То зроби, замети,

Ще мачуха й грюка.

Що, ледащо, знов стоїш,

Марно лише кашу їж.

Я замерзла, бо носила воду із криниці,

Ось погріюсь і піду годувати птицю.

Я з своїми кралечками на бал від`їжджаю,

А ти дивись, щоб не спала.

Ось тобі горох, овес, щоб порозбирала,

Хату потім підметеш,

Посуд перемиєш,

Борщ звариш ти нам,

Й свині погодуєш.

Працюй, працюй, ледащо!!! (Примусова праця.)

«Червона шапочка», «Вовк і семеро козенят.» (Особиста недоторканість.)

«Івасик – Телесик», «Гуси – лебеді.» (Жорстоке поводження.)

«Пригоди Буратіно», «Коза Дереза.» (Ніхто не може самовільно заволодіти майном.)

СЦЕНКА «ЧЕРВОНА ШАПОЧКА І СІРИЙ ВОВК».

(Входить Червона Шапочка.)

Не боюся вовка я...

ВОВК.

Це хто тут такий хоробрий мене не боїться? А, стара знайома, Червона Шапочка, зараз я тебе з'їм.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Не маєш права мене їсти. Кожна людина, в тому числі я, маю право на особисту недоторканість. Це по - перше, а по - друге, у мене цілий арсенал зброї. Ось, будь ласка, балончик з газом, пістолет, ніж, свисток. Ну що, злякався?

ВОВК.

Яке тут право? Ось у мене всі права. Мій шлунок потребує їжі, і я повинен його слухатися.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Останнє попередження. Я стріляю.

ВОВК.

Добре, добре. Я йду. Ну, що за життя настало? Всі мають право на недоторканість: і Червона Шапочка, і троє поросят, і навіть заєць. А мені що робити, кого їсти? Я ж з голоду скоро помру.

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Не сумуй, візьми ось цукерку, вона дуже смачна. Якщо обіцяєш нас не торкати, ідеш зі мною до бабусі в гості, вона нас пригостить смачним пирогом.

ВОВК.

Добре вже, обіцяю, пішли.

ВЕДУЧИЙ.

Конвенція ООН про права людини має 54 статті, написані вони 6 мовами. ООН має комітет з прав дитини, кожна держава йому звітує про заходи, які вжито згідно з Конвенцією. Він же досліджує, як у країнах дотримуються права.

ВЕДУЧА.

Існує багато інших прав, які ти маєш знати й реалізувати щодня. Але пам'ятай: твоє право не повинно порушувати права інших. Від народження ти маєш певні права, які гарантовані і захищаються державою.

Отже, які основні права зафіксовані в Конвенції ООН про права дитини?

ВЕДУЧИЙ.

На життя, на любов і піклування, на достатнє харчування, на охорону здоров'я,

На свободу думки, совісті і релігії, на відпочинок і дозвілля, на освіту.

ВЕДУЧА.

Великий педагог В.О. Сухомлинський казав: « Сьогодні – діти, завтра – народ!»

Звичайно, діти – майбутнє нащої країни, і від вашого розвтку, знань, вмінь залежатиме, якою буде наша Україна.

 «Діти – живі квіти землі»,- писав Горький. І як кожній квітці потрібні певні погодні умови для повного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нормального життя. Тож не втомлюймось жити, цінуймо кожну мить.

ВЕДУЧИЙ.

Дитина – це вічна музика, і слухати її потрібно вміти.

ВЕДУЧА.

Дитинство – найважливіший період у житті людини, і тому неохідно створити дітям найкращі умови життя для всебічного розвику.

ПІСНЯ « ХАЙ ЗАВЖДИ БУДЕ СОНЦЕ»

"Як допомогти ровесникам помиритися" 

Мета: розкрити зміст понять «дружба», «дійсний друг»; показати його відмінність від понять «приятель» і «знайомий»; прищепити учням повагу до цінностей дружби; сприяти розвиткові критичного ставлення до себе і своїх особистих якостей, терпимості й коректності в спілкуванні з друзями.

Вступне слово вчителя:

У житті кожного з нас є друзі, приятелі, знайомі. Спілкування з ними, як правило, приносить радість. Але в нашому оточенні є й такі люди, яких ми недолюблюємо, якими нехтуємо, і спілкування з такими людьми нас дратує. Іноді трапляється, що наш найближчий друг виявляється недругом. Як же уникнути таких неприємних ситуацій? Напевно, найкращий спосіб - розібратися у своєму оточенні.

Хто такий друг: Зразкові варіанти відповідей:

- Одному друг потрібен, щоб допомагав, був відданий і до якого у будь-яку хвилину можна було звернутися за допомогою. Але часто ми нарікаємо на те, що друг зрадив. А що таке зрада? Це коли друг не поділяє твоїх поглядів або дружить з твоїм недругом?

- Справжній друг -  це людина, яка ніколи тебе не залишить у біді, завжди допоможе і підтримає.

- Друг -  це той хто поважає тебе,кому можна довіряти.

- Багато для кого друг - це той, хто поділяє його погляди, допомагає йому в складних ситуаціях, тобто той, кому можна довіряти особисте, знаючи, що він тебе не зрадить. Дуже часто навіть зла і огидна Вам людина може зробити більше, ніж найкращий друг, якого ви знаєте все своє життя, якщо людина не поділяє ваших поглядів це не означає, що вона погана і навпаки. Найкраще видно друзів в скрутний момент, коли у вас стається якась біда, тоді зразу видно, де справжній друг.

- Справжній друг - це людина, яка завжди тебе підтримує,яку ти поважаєш і ділишся з нею власними таємницями!!!

Багато хто прикидається другом для когось, щоб використати його в корисних для себе цілях.

— відносини між людьми зміцнюють почуття впевненості в собі;

— спілкування допомагає нам учитися, працювати, жити;

— це про дружбу, що позбавляє нас самотності, робить нас добрішими і кращими.

Дружба - чудова річ. Але знайти справжнього друга дуже важко, а ще важче зберегти цю дружбу. Усі ми хочемо мати гарного друга, на якого можна покластися. Але чи відповідаємо ми тим вимогам, що пред'являємо до друга?

Перед вами тести. Вам треба чесно відповісти на його питання.

Знайти причини сварки між друзями.

Не раз ви, напевно, читали в молодіжних газетах і журналах схвильовані листи: «Не можу знайти друзів», «Чому я самотній?», «Чому друзі сваряться?». Питань багато, хотілося би знайти відповіді. Дружба - тендітна річ, як скло. Вона випробується не тільки лихом, а й повсякденними дрібницями. Навіть між кращими друзями виникають сварки. Буває так, що дружиш із кимось, а потім раптово щось ламається, розбивається - і від взаємної прихильності залишаються лише уламки. Звичайно, можна знову помиритися, попросити пробачення. А якщо образа занадто велика? Ти чекаєш, коли твій друг першим підійде до тебе, щоб вибачитися, а він не підходить. Його гордість не дозволяє йому цього. От так починає здаватися, що підходити один до одного безглуздо, та й занадто пізно. Пізно? Ні, просити вибачення ніколи не пізно. Саме через те, що ми боїмося зробити перший крок, усе ускладнюється і дружбу вже не «склеїти».

Лев Миколайович Толстой вважав, що «коли сваряться, обоє винуваті», так що рішуче підходьте миритися. А краще взагалі не сваритися.

Як ви вважаєте, чому виникають труднощі між кращими друзями? 

Зразкові варіанти відповідей:

- ваш кращий друг поводиться неоднаково з вами наодинці й у присутності інших людей;

- ваш кращий друг іноді, не подумавши, робить грубі зауваження,

- чіпляється до вас або своїми вчинками ображає ваші почуття;

- ваш кращий друг ображається, якщо ви дружите з кимсь ще;

- ваш друг не зберігає ваших секретів.

Ви праві, існує безліч причин сварок, між друзями, іноді ми схильні формувати власне судження про будь-яку подію або людину, не вникаючи в суть речей. Виникає бажання засудити іншого, якщо його думка або захоплений не збігається з нашим, ми починаємо радити або нав'язувати друзям власну думку. З цього приводу чудово сказав Д. Карнегі: «Особисто я віддаю перевагу суниці з вершками, але знаю, що по якійсь дивній причині риба віддає перевагу хробакам. Тому, коли я йду на риболовлю, то не думаю про те, чого сам хочу. Я думаю про те, чого хоче риба. Я насаджую на гачок як принаду не те, що люблю я, а черв'ячків і сушених коників...»

Що це означає?

Зразкові варіанти відповідей:

- різні смаки в людей;

- що добре мені, не обов'язково добре для іншого;.

- однакові запитання відповіді різні.

Учитель: Так, правильно, якщо хочеш зберегти дружбу, пам'ятай, що твоя думка назавжди залишиться твоєю, а твій друг завжди буде думати по-своєму. І цей факт треба приймати як дійсність. Будеш намагатися нав'язувати іншому свою правду і не помітиш, як зруйнуються ваші дружні взаємини.

А зараз невеличка музична пауза- Н.Бучинская - "Друг"

Тест «Чи гарний ви друг»:

1. Ви знаєте багато цікавих історій про одного зі своїх приятелів. Що ви зробите:

а) розповісте їх іншим людям;

б) розповісте, не назвавши імен;

в) залишите історії при собі?

2. Ваш друг часто бере щось у вас, але ніколи не повертає взяту річ. Зараз він хотів би взяти коштовну відеокамеру. Що ви будете робити:

а) скажете, що зараз камери у вас немає;

б) дасте її;

в) відмовите, пояснивши причину?

3. Друг випадково розбив ваш годинник. Ваші дії:

а) відмовитесь від нового годинника, але влаштуєте маленький скандал;

б) вимагатимете гроші;

в) скажете, що і без того збиралися купити новий.

4. Ваш друг підтримує відносини з людиною, яку ви не любите. У такому випадку:

а) скажете другові, що він повинен вибрати між вами й іншим;

б) припините стосунки з другом;

в) нічого не скажете і будете продовжувати дружні відносини.

5. Відчуваєте, що у вашого друга незабаром будуть великі неприємності. Тоді ви:

а) порвете стосунки з ним, щоб не постраждати самому;

б) продовжите дружбу.

в) відверто поговорите з ним;

6. Вважаєте, що справжній друг повинен:

а) ділитися з вами всім;

б) залишати свої думки і проблеми при собі.

в) говорити тільки те, що хоче;

7. Вам відомо, що другові потрібні гроші, і у вас їх досить, щоб, йому їх дати. Ви говорите:

а) «переб'єшся! Мені вони й самому стануть у нагоді»;

б) «візьми їх,зробиш мені послугу»;

в) «згадай, скільки разів ти мені допомагав. Моя послуга ніщо в порівнянні з цим».

8. Що ви зробите, якщо вам потрібно позичити гроші в друга:

а) натякнете здалеку;

б) попросите в борг;

в) нічого йому не скажете.

9. Ваш друг купив одяг, який, як вам здається, йому не пасує, тоді ви:

а) скажете, що він виглядає смішно;

б) скажете, що ця річ не для нього, і поясните, чому;

в) нічого не скажете.

10. Ви вважаєте, що ваш друг:

а) менш розумніший, ніж ви;

б) більш розумніший, ніж ви;

в) ви обидва на одному інтелектуальному рівні.

Підрахунок балів

а б в

1 2 3

Результати

21—З0 балів: ви справжній друг, ви будете робити так само.

15—20 балів: у вас є друзі, але, як більшість з нас, ви іноді не виказуєте в стосунках належного розуміння. Коли не знаєте, як реагувати, спробуйте поставити себе на місце іншої людини.

10—14 балів: ви схильні більше звертати увагу на себе, ніж на інших. Ця ваша риса — бар'єр перед справжньою дружбою. Щоб стати гарним другом, потрібно виявляти більше  інтересу до інших людей.

Щоб знайти собі друзів, потрібно самому стати справжнім другом.

Дейл Карнегі у своїй всесвітньо відомій книзі «Як придбати друга і впливати на людей» дає такі поради:

1. Виявляйте щирий інтерес до людей, виключну увагу до того, хто з вами розмовляє, — той забезпечує успіх.

2. Частіше посміхайтесь.

3. Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. її цікавить своє власне ім'я більше, ніж решта імен, разом узятих. Пам'ятайте ім'я людини, з якою розмовляєте, вимовляйте його легко, невимушено, це вам замінить будь-який комплімент або лестощі. Але забувши або перекрутивши ім'я співбесідника, ви опинитесь у досить невигідному становищі.

4. Вмійте уважно слухати співбесідника, заохочуйте його говорити про себе.

5. Починайте розмову на тему, що цікавить вашого співбесідника.

6. Прагніть дати людині можливість відчути її вищість. Робіть це щиро.

7. Варто врахувати слова Авраама Лінкольна: «Недаремно кажуть, що крапля меду приваблює більше мух, ніж галон жовчі. Так і з людьми. Якщо хочете, щоб вашу точку зору прийняв хтось інший, доведіть йому, що ви його щирий друг. Це та крапля меду, яка приваблює всіх. Це найкоротший і вірний шлях до людського розуму».

Висновок 

Ми завжди, у будь-якій ситуації, повинні пам'ятати про те, що відповідальність за наші вчинки буде лежати на нас. Тому задумайтеся над тим, як зробити в житті правильний вибір.

Урок гарної поведінки « Хочу і треба»

Тема: "Хочу, можна, неможна, потрібно" 
Мета: З’ясувати причини, які сприяють появі в дітей неуважності, байдужості, черствості, егоїзму. Розвивати логічне мислення, увагу учнів. Виховувати небайдужість до оточуючих. 
Обладнання: виставка літератури із даної теми. 

Хід заняття 
І. Організаційний момент 
ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів 
Сьогодні ми поговоримо про всім нам відомі слова «хочу», «можна», «не можна», «потрібно». 
- Чи часто ви ними користуєтесь? 
- А яких значень вони можуть набути в залежності від ситуації? 
- Чого ви чекаєте від сьогоднішнього заняття? ( метод «Очікування») 
ІІІ. Надання необхідної інформації 
1. Вступне слово 
Добро виховується добром, а зло – злом. Це одна із важливих закономірностей педагогіки, щоденного життя, щоденних взаємовідносин між членами наших сімей. Але іноді в житті зустрічаються факти, ситуації, які, на перший погляд, неможливо пояснити ніякими закономірностями. 
2. Розгляд проблемних ситуацій 
Розглянемо ситуацію: 
У 4 класі 24 учні. З них декілька хлопчиків і дівчаток дуже швидко і безпомилково розв’язують задачі. Гордістю вчительки був Михайлик – талановитий хлопчик. Йому непотрібно було навіть записувати умову задачі: прослухавши, він швидко її розв’язував, усно виконуючи всі розрахунки. Безумовно, Михайлик отримував тільки відмінні оцінки. Похвалу, захоплення товаришів і вчительки за блискуче розв’язання задачі – все це він отримував як щось обов’язкове. 
Був у класі інший хлопчик – Миколка. Він добре розв’язував задачі, але працював повільно. Іноді отримував « 4», але в більшості випадків « 3» - дуже повільно він працював. 
Але одного разу трапилось несподіване. Вчителька продиктувала умову складної задачі. До дошки викликали Миколку. Хлопчик, не поспішаючи, з глибоким розумінням пояснив умову задачі, і виконав всі розрахунки усно. Клас слухав, затамувавши подих. Вперше за чотири роки навчання вчителька поставила Миколці « 5». 
Раптом у класі почувся плач. Учні були дуже здивовані: схилившись на парту, плакав Михайлик. 
Вчителька зрозуміла, що коїлось у серці хлопчика: його розривала, мучила заздрість. Хлопчик не міг змиритися з тим, що тепер не тільки він відмінник із математики. 
3. Обговорення ситуації. 
Питання для обговорення: 
1. Як ви вважаєте, звідки «заповзло» це страшне зло в дитяче серце? 
2. Де ж ховається небезпека, від якої слід оберігати дитяче серце? 
( думки, виступи учнів) 
4. Розповідь учителя 
Дійсно, якщо на плодоносній землі не культивується виноград, якщо земля не зрошена потом, то на ній виростає чортополох, хоча чортополох ніхто не сіяв. Так і з людською душею: в роки дитинства її необхідно оберігати від зла утвердженням добра. 
Звідки ж потрапляє зло в душу дитини? Від чого її потрібно оберігати? 
( думки, виступи учнів) 
Так, душу людини потрібно берегти від душевної порожнечі, від такого стану, коли у людини немає нічого святого. Порожнеча душі – то найстрашніше зло. Людина з порожньою душею позбавлена дорогоцінного щастя – творити добро і протиставляти сили своєї душі злу. 
Берегти душу – це значить піклуватися про те, щоб у душі її міцно утвердились святині, які були б для неї такі ж дорогі, як власне життя, як честь і совість, щастя і ласка сім’ї. Святинями, які потрібно утверджувати в душі людини, щоб берегти її чистоту, є : 
- добро не тільки для себе особисто, а й для інших людей; 
- віра у велику, чудодійну силу праці, в те, що працею людина створює власну красу; 
- віра в самого себе, уміння бачити добро і розум, здатність переживати почуття гордості за самого себе; 
- здатність відчувати себе не маленькою пилиною в круговороті долі, а великою творчою силою. 
Запам’ятайте, щоб у людській душі не поселилось зло, людина повинна стверджувати добро – своєю поведінкою, своїми вчинками. 
5. розгляд проблемної ситуації 
Розглянемо таку ситуацію. 
Першокласниця Марійка прийшла зі школи додому і побачила: підлога в кімнаті чиста, аж блищить. 
- Як в нашому класі після уроків, - сказала вона. 
- Як це після уроків? – здивувалася мама. – А під час уроків? 
- Ми прибираємо після уроків. Адже комісія приходить після занять і ставить оцінку за чистоту. Навіщо витирати підлогу під час занять? 
- Мудрі у вас порядки,- сказала мама. 
Але раптом хтось постукав. Мама відчинила. У дім ввійшла сусідка – баба Христина. Їй було вже 99 років. У неї 7 синів, 3 дочки, 40 внуків і 103 правнуки. 
Мама низько вклонилася бабусі, взяла її під руку і повела за стіл. Злякалась Марійка: на вулиці дощ, взуття бабусі брудне. Довго сиділа за столом бабуся. Мама пригощала її чаєм. Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала: 
- А ми в клас у таких брудних черевиках не пустили б. Підлога ж має бути чистою… 
- Підлога буде чистою, а душа …? – тихо сказала мама. 
( обговорення)

6. Слово вчителя 

Слід відзначити, що душу дитини потрібно берегти також від безсердечного, бездушного ставлення до людини, від тої тупості, з якої виростає отруйний плід егоїзму: « мені все дозволено», « роблю те, що мені подобається», 

« до інших мені не має діла». 

в свідомості людини повинна закріпитися думка про те, що кожна людина, і на схилі літ – мають право на щастя. Але найбільше зло, яке не повинно укріпитися у дитячій душі – це егоїзм. 

Як же вберегти душу дитини від егоїзму? Основні ліки від цього захворювання – навчити дитину керувати своїми бажаннями. Це починається в сім’ї, з того часу, як тільки дитина розуміє, що вона живе серед людей і що у кожної людини є свої бажання, які вона прагне вдовольнити. Тому, ми повинні засвоїти одну істину: щоб діти поважали людей, необхідна перш за все повага до людських бажань, інтересів, прагнень. 

Ось життєва ситуація. Біля школи ростуть квіти. Десятки раз кожен з дітей проходив біля цих квітів. Хочеться зірвати, щоб помилуватися ними і отримати насолоду. Але, що було б, якби кожен із вас робив так, як йому хочеться? Тільки треба запам’ятати, що бажання людини – це швидкий птах на ім’я « хочу», який, літаючи в блакитному небі, обов’язково зустрінеться з іншим : «не можна». І в більшості випадків буває так, що птах, якого людина випускає, повинен повернутися назад, у гніздо. 

Орієнтуватися у цій складній системі – хочу, не можна, можна, потрібно – це вміння вимагати від себе великої сердечної чутливості до духовного світу інших людей, до гармонії узгодженого життя. 

А людина повинна бути сама в певній мірі творцем цієї гармонії – ось так потрібно вводити себе у світ пізнання розумом і серцем. 

У тісному зв’язку з попередженням егоїзму знаходиться охорона чистоти людської душі від зла, ім’я якому – байдужість. Це одна із граней егоїзму. Виростає паросток байдужості з того маленького зернятка, в зародку якого лежить повчання батьків і матерів: « Думай і піклуйся про себе, а до інших тобі діла немає». 

Байдужість – це ягідки, які визрівають на квітах егоїзму. У байдужої людини в душі немає ніяких ідеалів. 

Вона може стати зрадником, сьогодні вона буде топтати в болото те, перед чим вчора схиляла голову. Байдужість – рідна сестра безсердечності, бездушності. 

7. Обговорення бувальщини 

Тому слід пригадати таку бувальщину. 

Вузькою стежкою йшло два подорожніх. З одної сторони стежки було синє море, а з іншої – стояли сиві гори. 

Йшли вони довго, шукали красу. Один із них був людиною з Гарячим серцем, а інший – з холодним. 

Людина з Гарячим серцем поглянула на море, і очі її стали лагідними. Вона сказала: 

- Яке воно сильне, могутнє, вічне – море. 

А людина з Холодним Серцем поглянула на море і сказала: 

- Так багато води. 

Підійшли подорожні до каменю. У людини з Гарячим серцем радісно стало на серці. 

- Дивись, яка прекрасна квітка. Так це ж і є та краса, яку ми шукаємо! 

- Де ти бачиш квітку? – здивувалась людина з Холодним Серцем. – Та це ж сірий камінь. Ось і тріщина в ньому. Ось і пилюкою вкритий він, камінь… 

- Так, камінь, але там, всередині, квітка троянда, - запротестувала людина з Гарячим Серцем. - потрібно тільки добиратися і звільнити її з камінного полону. 

Людина з Гарячим Серцем багато днів різала сірий камінь, а із Холодним – сиділа на березі і з сумом дивилась на море. 

Нарешті з середини каменя заявилась квітка дивовижної краси. Здавалось, цілий світ раптом притих, вдивляючись у красу, яку звільнила з кам’яного полону 

ІV. Рефлексія. Технологія „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”. 

– Продовжте речення, записані на дошці: „Сьогодні на занятті я зрозумів...”, 

« Для мене це заняття було …», «Очікувані результати …»

« Лікарські рослини Тернопілля»

Мета: закріпити вміння впізнавати і вірно називати лікарські трави;

розширювати знання дітей про користь і застосування лікарських трав;

виховувати бережне ставлення до дарів природи,повторити і узагальнити знання про рослини, що приносять користь людині, адже мають лікувальні властивості, розширювати знання учнів про користь і застосування лікарських трав; розвивати логічне мислення, вміння, узагальнювати, систематизувати, порівнювати, використовувати знання на практиці; виховувати акуратність, бережливе ставлення до дарів природи.

Обладнання: картки з зображенням лікарських рослин, гербарний матеріал, малюнки

Хід заняття

Учитель. Мабуть не знайдеться в світі такої людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші обожнюють високі гори та бурхливі ріки, а ще інші в захваті від простору степу. Поглянь навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка. І все неповторне, гарне.

        Природа-матінка не тільки дарує нам свою красу, вона ще й цілителька. Сьогодні  ми поговоримо про лікувальні властивості рослин, відгадаємо загадки,познайомимося з народними легендами про походження  рослин.  Сьогодні ми поговоримо про чудодійні властивості рослин. Які ви зустрічаєте  дуже часто у лісі, у лузі, на полі, але, навіть, і не замислюєтесь, що у вас під ногами справжній скарб. І цей скарб - лікарські рослини.

До чудо-ліків в гості вирушаймо,

Дивинку щонайменшу помічаймо.

Де материнка, подорожник, молочай,

Повинен знати кожен травознай.

Із вдячністю цілющі трави пийте,

Ростіть на славу й здоровійте!

             

  Отож, відгадайте загадки про лікарські рослини

Росла біленька кулька,

подув вітер – кулька полетіла. (Кульбаба)

 Стоїть, колихається,

Червоною голівкою величається,

Голівкою величається,

А як торкнеш, то заїкнеш. (Будяк)

 Білі горошки на зеленій стеблині. (Конвалія)

Я на сонце дуже схожа,

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розцвітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Відгадати вам не важко,

Що за квітка я? (Ромашка)

З молоком, а не корова, літає не соловей. (Кульбаба)

 Стоїть, коливається,

Головою величається,

А торкнеш — кусається. (Кропива)

Учитель. Люди ще в глибоку давнину помітили, що в багатьох рослинах прихована цілюща сила і тому почали використовувати їх для лікування найрізноманітніших хвороб. Так поступово почала розвиватись народна медицина.

Учень. Багато дикорослих рослин, які застосовувались в народній медицині, полегшували страждання хворих, сприяли їх вилікуванню.

Учень. На території нашої України нараховується до 5 тисяч видів рослин. До використання в фармацевтичній практиці дозволено майже 300. І недарма у народі лікарські рослини називають друзями здоров'я людини. Бо з усіх лікувальних препаратів 40% виготовляють з лікарських рослин.

Загадки про лікарські рослини

Синьоока ця заброда

В полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта —

Рідкі пшениці і жита. (Волошка)

В народі звуть мене Топтун.

Живу я при дорозі.

Мною підгодовують домашню птицю. (Спориш)

Білі кульки на стеблах

Красуються в полі,

Подує легенький вітер

Стебла стають голі. (Кульбаба)

Всі мене збирають, рвуть.

Квіти жовто-золотисті,

Ніби зірочки, цвітуть. (Звіробій)

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

Один із рослинних символів України. (Калина)

 Учитель. Калина коло хати —здавна найперша і найзвичайніша ознака оселі українця, символ щастя, родинного благополуччя і достатку.Ось послухайте легенду про калину.

Учень. Було це дуже давно, на Україну нападали монголо-татари. В одному селі було весілля. Дівчата - красуні веселились. І раптом на село напали вороги. Вони хотіли викрасти дівчат, але ті почали тікати в болото. Вороги побігли за ними. Так і загинули дівчата-красуні і вороги на болоті. Де загинула красуня - там кущ калини, а де ворог — купа гнилі.

Учень. В народній медицині нема кращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі плоди з медом та водою вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, тиску крові. Соком навіть очищали обличчя, щоб рум' янилось.

                        Загадки про лікарські рослини

Ми дзвіночки білосніжні,

Аромат в нас ніжний.

В зеленім листі спочиваєм,

П'янкий запах маєм. (Конвалія)

Що то за голова,що лиш зуби та борода? (Часник)

Полюбляє також кіт

Рослину цю духмяну,

А скуштує її — вмить

Стає трішки п'яний. (Валер'яна)

Я росту в лісі, в гаю.

Добрий друг я бджіл і ос.

По латині я «календула».

А ще яке ім'я я маю? (Нагідки)

Цвіт мій гарний усі знають,

Бо я добрий медонос. (Липа)

                                 Гра «Відгадай рослину»

( Учням роздаються карточки з завданнями,вони повинні відгадати що це за рослина)

 Що то за рослина,

Що вбиває звіра?

Використовують при хворобах шлунку, печінки, нирок. У народі  називають травою від 99 хвороб. ( Звіробій)

 Сонечко в траві зійшло,

 Усміхнулось, розцвіло.

 Потім стало біле-біле

 І за вітром полетіло.

 У давнину її вважали «еліксиром життя». У листках її  багато вітамінів. З неї готують салати. Настій – чудовий засіб від опіків. (Кульбаба)

 Викупана в сонечку,

 Стоїть донечка.

 Бджоли сонячний медок

Дістають з її квіток. Її цвіт – найпопулярніший потогінний і жарознижувальний засіб. Цвіт сушать, заварюють і п′ють як чай. (Липа)

 На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять,

Мов шматочки неба голубого

Виграють, виблискують, горять.

Використовують при хворобах нирок і сечового міхура, при підвищеній температурі, для примочок на очі. (Волошки)

 Виросли на лузі

Сестрички маленькі.

Очки – золоті,

А вічки – біленькі

Використовують при хворобах шлунку, кишечника. Відваром користуються для промивання гнійних ран. . (Ромашки)

 Хоч трава дуже гірка,

З неї користь неабияка.

У народі його здавна вживали як жарознижувальну, кровоспинну, жовчогінну рослину. Відвар  покращує апетит. (Полин)

Учитель. Рослини - безцінний дар природи. Їх значення важко переоцінити. З давніх-давен історія людства пов'язана з ними. Рослини годують, одягають, зігрівають, лікують, рятують. Рослини — це посуд і меблі, це будинки та обереги. У піснях, казках, прислів’ях, легендах оспівані, опоетизовані, наділені магічною силою ці вічні супутники життя людського.

                 Загадки про лікарські рослини

Стоїть пані у лісочку,

 Має червону сорочку.

 Хто йде, той поклониться.

(Суниця)

Чорних ягід пишний кущ,

 Хороші вони на смак.

(Смородина)

Чорна є, буває біла,

 Наче мед, коли доспіла.

 Рясно дерево вкриває,

 В червні-липні дозріває.

(Шовковиця)

На порічку дуже схожа:

 Круглолиця і пригожа.

 Вітамінами багата,

 Чорношкіра і пузата.

(Смородина)

 Лист різний із оксамита,

 Соком ягідка налита.

 А для хворої дитини

 Кращі ліки – чай з ….

(Малини)

У траві росту, у лісі.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

(Калина)

   Запитання до гравців і  розповідь учителя з елементами бесіди.

1. Про подорожник великий;

- Чому цю рослину саме так назвали?

 Чому подорожник у народі ще називають «ранником» чи

«порізником»?

- Як застосовують подорожник у медицині?

Чи користувалися ви лікувальними властивостями цієї чудо -

трави? Де і коли? Подорожник великий

Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки – персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі.

До 14 століття подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину «слід білої людини».

Подорожник великий – багаторічна трав′яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках.

2.Про деревій;

- Де росте деревій?

- При яких хворобах використовують деревій як лікувальний

засіб?

- Яку іншу назву має ця рослина? Чому народ назвав її саме

так?

Деревій

Ця рослина має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. Поширений деревій повсюди. Росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках.

Даровій – дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, використовують зовнішньо.

Скажімо, трапилася прикрість – ви поранились у полі чи в дворі. Тоді шукають деревій, беруть його листки, гарно розминають і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3-5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі чи в лісі, в природних умовах, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають «кровавником».

3 Про чистотіл;

- Поясніть, чому ця рослина отримала саме такі назви?

- Де росте чистотіл?

- Коли можна збирати чистотіл?

Чистотіл

Отруйна, але дуже популярна в народі лікувальна рослина, трав′янистий бур′ян. При зламі виділяє жовтий або оранжевий молочний сік.

Чистотіл ( з латинської – «дар сонця») - лікувальна рослина. Росте на засмічених місцях, частіше в затінку, біля житла, під тинами, обабіч вулиць. Поширений повсюдно. Збирати траву починають наприкінці травня – до кінця липня, тобто під час більш рясного цвітіння.

Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, лишаї, мозолі, плями на шкірі. Настоєм чистотілу лікують хвороби ротової порожнини. Використовують чистотіл і для лікування ран, які довго не загоюються.

У народі чистотіл називають «бородавочником», «жовтосоком», «гладушником».

    Підсумок 

Вчитель:

Природа дбає про нас, допомагає нам, лікує від різноманітних хвороб. Тільки треба розуміти її, спостерігати за нею, вивчати її. І тоді природа подарує нам здоров′я – найцінніше багатство.

 Природа і людське здоров′я – дві істини, дві сестри, які йдуть поруч.

« Книги читати – все на світі знати»

Мета:

§  ознайомити учнів з тим, як народилася перша книга;

§  поглиблювати їх знання про книги;

§  розвивати інтерес до читання;

§  виховувати любов до книги, прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею.

Обладнання: виставка книжок, плакати з написами прислів’їв про книгу, дитячі малюнки про книгу, скриня з книгами.

Зала прикрашена крилатими висловами про книгу, народними прислів’ями і приказками, а також фотографіями дітей, які читають книжки у класі, в бібліотеці, на природі.

Ведуча:

Сила книги безмежна. Без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя.

Книга – мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана вами в дитинстві, залишається в пам’яті на все життя.

"Хто багато читає, той багато знає" – так говорять у народі. І це правда. Книга вчить, як на світі жить.

Книжка відповідає на безліч запитань і сама вміє запитувати.

Серед багатьох весняних свят є прекрасне свято – День книги.

Традиція святкування Дня книги народилася в Іспанії, у м. Каталонії, де 23 квітня на День Юрія традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Нині Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.

1-й учень:

За всі віки життя на цій Землі
Знання і досвід, мрії променисті
Збирало людство у книжки малі
І зберегло їх свято й урочисто.

2-й учень:

У книгах тих записано усе,
Що людське серце болем наповняло.
І те, що радість сонячну несе,
Що на заваді розвитку стояло.

3-й учень:

Шалені успіхи і радість відкриття,
Важкі невдачі, біль утрат і зраду.
З прадавньої пори і так усе життя
До книжки йшла людина на пораду.

4-й учень:

Бо книга – вчитель, добрий друг вона,
Завжди порадить щиро й допоможе.
В ній людства мудрість зібрана земна,
Тому вона – усе на світі може!

5-й учень:

Це знань могутнє й чисте джерело,
Що не міліє – повниться з роками!
І якби там людині не було,
А мудра книжка завжди поруч з нами.

Діти виконують пісню про книжки.

6-й учень:

Колись давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. „Сторінками” найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.

7-й учень:

Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинах багато напишеш? А щоб взяти в дорогу 2-3 такі книги потрібен був віз. З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.

8-й учень:

У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарослі болотяної рослини – папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.

9-й учень:

Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. Але це було дуже довго і важко – одну книжку переписували іноді кілька років.

10-й учень:

Минуло ще багато часу, поки з’явилися друковані книжки. Тепер книга всюди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.

11-й учень:

Ось так книжки з’явилися на світ,
Цікавий шлях вони пройшли віками.
Пролинуло земних багато літ,
Як книжка опинилась перед нами.

12-й учень:

Така, як зараз на столі лежить.
Легка, красива, звична, паперова.
А час нестримно в космосі летить
І щось мінятись, певно. буде знову.

13-й учень:

Комп’ютерний настав нестримний час,
Прогрес такий, що годі і встигати.
І щось, звичайно, зміниться для нас,
Але не зможе людство не читати.

14-й учень:

Можливо, книжка змінить власний вид,
Сторінки не стиратимуться вічно.
Та поки на Землі живе наш людський рід,
То й книжка буде жити – це логічно.

Бесіда « Твоє робоче місце»

Як ви розумiєте прислiв’я: «Потрiбну рiч далеко не клади»?

Щоб потрiбна рiч завжди була пiд рукою, потрiбно виконувати наступнi правила.

• Домовся з батьками про свiй постiйний робочий куточок. Обладнай його. Столик постав бiля вiкна.

• На столi розташуй речi так, щоб вони не заважали тобi пiд час пiдготовки до урокiв.

• Книжки склади окремо. Якщо є поличка, прикрiпи її бiля столу i поклади туди книжки.

• Зошити складай в папку.

• Ручки, олiвцi, гумку тримай в пеналi.

• Одяг та взуття теж повиннi мати своє мiсце. Якщо верхнiй одяг вологий, необхiдно його просушити на спинцi стiльчика бiля батареї.

• Черевики теж тримай у вiдповiдному мiсцi. Завчасно їх просуши i почисти  щiткою.

• Сам складай на своє мiсце iграшки.

• На твоєму робочому мiсцi завжди повинен бути порядок.

Бесіда « Поважай свою і чужу працю»

Мета: Вчити учнів усвідомлювати роль праці в житті людини; розуміти роль навчання як свою працю; наводити приклади бережливого ставлення до шкільних приладів, майна, до речей, зроблених руками інших (зберігати шкільні меблі, приладдя, підклеювати розірвані книжки тощо). Вчити розуміти роль навчання як свою працю. Вчити допомагати батькам у домашньому господарстві, брати участь у самообслуговуванні; поважати працю інших людей.

Хід заняття

І. Бесіда "Люди яких професій працюють у нашій школі".

Запитання до дітей:

1.  Люди яких професій працюють у нашій школі? Чи знаєте, як їх звуть? Чи завжди ви з ними вітаєтесь?

2.  Яку користь дає кожна професія?

3.  Чим ми можемо допомогти цим людям?

П. Аналіз ситуацій морального змісту.

1. Вранці Оленка ввійшла у клас і побачила, що вчителька витирає пил на підвіконні. "Добрий день, Маріє Іванівно!" — привіталася Оленка. А потім стала мовчки спостерігати за прибиранням класу

Запитання до дітей:

-          Чи правильно поводить себе Оленка?

-          Можна сказати, що вона працелюбна дівчинка?

-          Як повинна була повестися дівчинка?

2.      Граючись на перерві, хлопці ненароком перевернули корзину із сміттям. Запитання до дітей:

-          Як ви гадаєте, що їм треба зробити в цьому випадку?

-          У шкільній їдальні деякі учні встали з-за столу, не прибравши за собою посуд. Що ви сказали б цим учням, якби опинились поруч?

III. Читання віршів про людей різних професій.

Я — бібліотекар

За моїм вікном ростуть

Кедри і смереки,

Гарне місце влітку тут

Для бібліотеки.

Я полиці змайстрував

Для книжок, журналів,

Щоб читали їх усі

Діти в зеленому залі,

 І тепер у ранній час

Чи в обідню спеку

Йдуть до мене читачі

У бібліотеку.

Люблять загадки, пісні

Петрик, Оля, Таня,

Павлик просить лиш казки

Та оповідання,

Йдуть до мене читачі

Зблизька і здалека,

Жду їх радісно завжди!

Я ж — бібліотекар.

— Відгадайте загадки. Про людей яких професій вони?

Хто у ліс приходить рано,                                                  

Кожне дерево огляне.

Всякий звір до кого звик?

Ну, звичайно ж це ... (Лісник)

Срібні сиплються опилки

З - під напилка і з-під пилки,

Якщо я за них беруся.

Недарма ж я звуся... (Слюсар)

Вранці він заходить в клас

І знання дає для нас. (Учитель)

Як рубанком дошку чистить,

Летить стружка золотиста.

 З - під рук майстра той же колір.

Як цей майстер зветься?... (Столяр)

Він нам, як мама, дорогий,

 Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.

 Це мудрий наш... (Учитель)

Голка з ниткою в руці

В кого завжди?... (У шевця)

IV.     Бесіда про роль навчання у школі, в житті дитини, її посильну участь у праці по самообслуговуванню і допомозі рідним вдома.

Операція "Вчинок по секрету" (з метою допомоги рідним вдома).

Господар

Це кожний вам скаже, кого б не спитали: найкращий господар у класі - Віталик. Щодня, що перерви йому не сидиться -усе порядкує в шафах, на полицях. І бачиш - рівненько стоять поливалки, на місці - книжки, і м'ячі, і скакалки. Віталик огляне собі діловито, чи витерто меблі, чи квіти полито. Як фокусник, він із якоїсь комірки зненацька дістане дві чисті ганчірки, "Ходімо, робітнику!" - весело скаже і звідки береться порядок - покаже... Та ви-но зайдіть, коли буде нагода, - відразу побачите, хто в нас господар.

V. Робота над прислів'ями.

VI. "Сторінка-веселинка".

Гра-драматизація за віршем А.Сокол „Неумийко".

VII.  Виготовлення вітальних листівок (малювання або аплікація) для лікаря, медсестри, прибиральниці та ін.

Екскурсія по школі з метою ознайомлення з працею обслуговуючого персоналу. Вручення листівок.

VIII.  Підсумок заняття.

-  Навіщо людина працює у житті?

-  Як ставляться у нашому суспільстві до тих, хто не хоче працювати? Чому?

-  За що поважають людину у суспільстві?

- Як досягти успіху в житті, у навчанні? Що для цього треба?

Конкурс

загадок  і приказок

про працю

Приказки про працю

Один працює умом, а другий горбом

- Відчиняй, пане, ворота- йде твоя робота!

- Хто робить, той голим не ходить

- Наліг, як циган на ковалдо

- Робити до сьомої суботи

- Гірко поробити – солодко з’їсти

- У вмілого руки не бояться

- Зароблена копійчина краща за вкрадений карбованець

- Губами говори, а руками роби

- Без роботи і день роком стає

- Зробив роботу – і не маєш турботи

- Бджолка мала, а й та працює

- Хто що вміє, то і діє

- Праця людину кормить

- На охочого робочого діло знайдеться

- Лежачого хліба ніде нема

- Кожна пташка своїм носиком клює

- Щоб рибку з’їсти, треба у воду влізти

Бесіда

« Я і мої доручення»

Будь-яке доручення є цікавим, але незалежно від цього воно має бути нестандартним й цікавим за формою.

Організація класних справ вимагає постійної діяльності учнів  і виконання  ними  різних  доручень.  Доручення  та  їх  виконання  мають  дуже велике  значення  в житті  всього  колективу. Для  того щоб  визначити,  які доручення будуть виконувати учні в класі, їм слід спочатку визначити сферу застосування своїх сил.

Для  цього  учень  з  допомогою  вчителя  пише на  аркуші слова,  які  є  знаковими  для  визначення  майбутніх  доручень,  наприклад: бібліотека,  їдальня,  гардероб,  спортивний  зал,  рада  школи,  редколегія школи,  громадські  організації,  наукове  товариство,  концерти,  інтелектуальні  марафони  тощо.

Потім  діти  визначаються,  з  яким  словом  вони хочуть  пов’язати  виконання  доручень  у  класі  та  яке  постійне  доручення в класі вони хотіли б виконувати:

1.      Чергові по класу, по школі, по поверху. Чергові не  тільки  виконують свою роботу, але й готують сюрпризні моменти за результатами свого чергування.

2.      Медична служба класу — фіксує пропуски занять учнями, здає медичні  довідки  до  медкабінету,  збирає  інформацію  про  захворюваність учнів  класу,  організовує  відвідування  дітей,  які  перебувають  на  лікуванні в лікарнях або тривалий час вдома, готує усні журнали й газети для малят, збирає відповідну інформацію з газет і журналів для шкільної газети, готує повідомлення для учнів класу в періоди епідемій.

3.      Бібліотечна служба класу — допомагає класному керівникові у доборі необхідної літератури для підготовки й розроблення сценаріїв класних справ, у пошуку додаткової інформації в бібліотеці за завданнями вчителів-предметників,  збирає  книги  для  надання  шефської  допомоги, надає допомогу під час організації одержання й здавання шкільних під-ручників, відвідування книжкових виставок, зустрічей з письменника-ми, допомагає аналізувати читацькі інтереси учнів класу при підготовці батьківських зборів, нарад педагогів.

4.      Чергові по їдальні й гардеробу — окрім чергування, займаються випуском  «блискавок»  і  газет,  організацією  сюрпризних  моментів  під  час чергування.

5.      Кореспондентська  служба  класу —  добирає  матеріали  з  життя  класу для редколегії шкільної газети, випускає класні газети за певною темою або за результатами класних справ, випускає усні журнали, бере участь у розробці сценаріїв, організації конкурсів, свят.

6.      Репортерська  служба  класу  —  готує  фотосюжети  про  клас  до  свят  і позакласних заходів у школі. Фотосюжети й відеосюжети можна вико-ристовувати під час підготовки святкування днів народження, гуморин, зустрічей із батьками, оглядів знань, екскурсій і поїздок. Репортерська служба займається оформленням альбомів, фільмів про клас, наприклад, «Один день із життя класу», «Останній день у школі в ролі учня».

7.      Господарська служба класу — відповідає за збереження й ремонт меблів в класі,  забезпечення класу всім необхідним під час  екскурсій  і поїз-док, походів, обговорення  господарських питань класу  в раді школи, надання шефської допомоги хворим людям поважного віку, займається організацією та проведенням конкурсів тощо.

8.      Служба  озеленення  —  піклується  про  рослини  в  класі  й  школі, займається  розведенням  рідкісних  зелених  насаджень,  бере  участь у дослідницькій роботі кабінету біології, організації й проведенні екскурсій  на  природу,  до  ботанічного  саду,  організації  живих  куточків, підготовці сюрпризів до днів народження учнів класу.

9.      Служба збереження здоров’я — група учнів, які відповідають за попу-ляризацію фізичної культури  серед  учнів класу,  аналізує  відвідування ними уроків фізичної культури, займається підготовкою команди класу для участі у фізкультурних змаганнях школи й району, повідомленням «з  перших  рук»  про  спортивні  досягнення  учнів  класу,  бере  участь у  розробці  сценаріїв  і  підготовці  спортивних  свят,  змагань,  олімпій-ських  ігор  у  класі  й  у  школі,  займається  підготовкою  спорядження  й  визначенням маршрутів походів  класу, проведенням фізкультурних хвилинок у класі, організацією шефської роботи з малятами, зустрічей з  відомими  спортсменами, переможцями  спортивних  змагань  у класі  й у школі, організовує відвідування спортивних заходів.

10.  Сценарна група — учні, у яких добре розвинені літературні здібності, які мають бажання розробляти свята в класі. Сценарна група займаєть-ся  добором  необхідного  матеріалу  для  підготовки  сценаріїв,  у  тому числі музичного матеріалу, пошуком текстів і музичних записів, аналі-зом  зібраних  учнями  тем  для  проведення  позакласних  заходів,  скла-данням програми  концертів. Сценарна  група  бере  участь  у  суддівстві різних конкурсів, що проходять у школі й класі, допомагає в підготовці свят  для  молодших  школярів,  проводить  аналіз  позакласних  справ і складає рейтинг участі в них класу.

11.  Лідери — учні, які організовують позакласне життя молодших школярів і  свого  класу,  представляють  клас  у  громадських  організаціях школи й району, налагоджують контакт із громадськими молодіжними організаціями,  готують  повідомлення  про  молодіжні  організації  в  районі й місті, допомагають класному керівникові готувати громадські акції, дебати, референдуми, дискусії.

Розповідь « Правила здорового харчування»

Мета: Продовжити знайомство з резервами здоров'я людини, значенням раціонального харчування в системі здорового способу життя, навчити розділяти індивідуальну програму харчової поведінки, продовжити знайомство з компонентами етноздоров'я населення України.

Обладнання: пам'ятка по організації раціонального харчування.

План виховної години

1. Психологічна установка. Анкета.

2. Закони харчування.

3. Збереження поживних якостей продуктів харчування.

4. Азбука (основні правила)харчування.

5. Психологія харчування: емоції, мотиваційні й смислові основи прийому їжі.

6. Тест «Хто як їсть?»

7. 10 порад тим, хто бажає схуднути.

8. Національна культура харчування населення України: традиції та новації.

1. Психологічна установка. Анкета

Їжа - життєва необхідність, яка до того ж викликає у людини різноманітні почуття. Багато причин підштовхують нас до прийому їжі. Ми їмо, щоб втамувати голод, отримати задоволення, відчуття радості. Інколи ми їмо в стані стресу. У кожного з нас ще з дитинства виробляється певний стереотип харчування. Спробуємо з допомогою питань анкети визначити свій індивідуальний стереотип харчування.

Анкета

- Що означає для вас їжа? (Насолода. Любов. Захист. Традиція. Вживання. Втамування голоду. Спілкування. Задоволення.)

- Що впливає на те, як ви їсте? (Голод. Традиція. Смак. Реклама. Запах. Ціна продукту. Вплив ровесників. Упаковка).

- Що змушує вас їсти? (Нудьга. Насолода. Щастя. Задоволення. Привабливий вигляд. Гнів. Втамування голоду. Розчарування. Приємні запахи).

Підведення підсумків: із анкети видно, що існує багато факторів, які впливають на наші стереотипи харчування. Деякі з них ви можете контролювати, інші не підкоряються нашому контролю. Завдання години спілкування - з'ясувати закони харчування і використати їх в формуванні індивідуального стилю харчової поведінки.

2. Закони харчування.

Ще мудреці древнього світу розуміли, що помірність в їжі - запорука здоров'я і довголіття. А про тих, хто занадто багато їв, говорили: «Зажера риє собі могилу зубами». Особливо небезпечними є переїдання в наші дні. Адже в наслідок гіподинамії люди стали менше витрачати енергії. Головна заповідь здоров'я в наш час повинна звучати так: «Харчуватись розумно. Виявляти свої помилки в харчуванні і усувати їх!»

Помилка 1: ми їмо занадто багато, 10% дітей і 30% дорослих мають надмірну вагу.

Помилка 2: ми їмо занадто жирну їжу. Норма для дорослої людини - 80 гр. жиру на добу.

Помилка 3: ми неправильно вибираємо їжу. Неповноцінність їжі - наслідок нестачі вітамінів, свіжих овочів," фруктів, клітковини, білка, молока і риби. Зате в нашому раціоні забагато хліба, картоплі.

Помилка 4: ми п'ємо занадто багато.

Помилка 5: ми неправильно їмо, вживаємо їжу не регулярно, занадто швидко і великими порціями.

Помилка 6: ми їмо багато солодощів.

Помилка 7; ми неправильно готуємо їжу, зловживаємо кухонною сіллю. смаженим, вареним, навіть тоді, коли без цього можна обійтись.

Помилка 8: ми мало знаємо про харчування. Наука зібрала достатньо відомостей про раціональне харчування, але більшість людей користується ними мало.

Основі закони харчування " вживати різноманітні продукти харчування: * підтримувати нормальну вагу тіла: • * вибирати їжу з меншим вмістом жирів, холестерину; * вживати цукор лише помірно; * вибирати їжу багату овочами, фруктами, крупами; *помірно вживати сіль. Для розрахунку ідеальної ваги тіла, використовуємо формулу: для чоловіків -. 50 + (зріст в см. - 150)'0,75 + (вік - 21 )/4 ' для жінок - 50 + (зріст в см. - 150)'0,32 + (вік - 2Т)/5 •

Неправильне харчування має наслідки:

- схильність до варикозного розширення вен;

- схильність до сердечної недостатності;

- підвищена схильність до інфекційних захворювань;

- поява цирозу печінки через ожиріння;

- захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин;

- підвищення тиску; - діабет;

- захворювання нирок;

- збільшення кількості жирових клітин у дітей;

- зменшення тривалості життя;

3. Збереження поживних якостей продуктів харчування (повідомлення учня);

4. Азбука (основні правила) харчування

• добовий асортимент харчових продуктів повинен бути різноманітним, але важливо не переїдати;

• особливо корисно готувати каші (вівсяну, гречану, пшеничну), які служать джерелом рослинних волокон і речовин, що нормалізують роботу кишечника, підшлункової залози, печінки і жовчного міхура;

• з дитинства важливо привчати себе не зловживати солодощами;

• дуже корисно споживати кисломолочні продукти;

• їжу слід приймати в один і той же час, невеликими порціями, не менше З разів на день, а при схильності до повноти - 4-6 разів на день;

• в процесі приготування важливо не переварювати і не пережарювати їжу.

5. Психологія харчування: емоції, мотиваційні й смислові основи прийому їжі. Невід'ємною частиною раціонального харчування є культура харчування, яка має пряме відношення до засвоєння їжі і досягнення медико-біологічного ефекту. Зовнішня сторона (оформлення і сервірування столу) має виключно важливе значення. Нагадуємо ще раз, як потрібно правильно сервірувати стіл. (Розповідь гімназистки з практичним досвідом)

6. Тест «Хто як їсть?» Під час читання - можна передбачити, що людина, надто раціональна, часто робить декілька справ відразу; - на ходу - вічно поспішає, тому, що не дисциплінований і погано планує свій час; - швидко - надає перевагу прискореному темпу життя, намагається негайно покінчити зі всіма справами, щоб почати нові; - повільно - вважає, що задоволення можна і потрібно отримувати від маленьких радощів; - за розкладом - дисциплінована людина, звикла берегти свій час.

7. 10 порад тим, хто бажає схуднути (Пам'ятка роздається бажаючим) • спалюйте калорії .Виконання певних навантажень тягне за собою втрату калорій: • сон - 0,83 • виконання домашніх робіт - 1,8 - 4,0 • праця в саду, на городі - 2,5 - 5,7 • ходіння по рівній дорозі - 3,2 • біг - 6,0 • катання на лижах - 12,0 • гімнастичні вправи - 4,2 - 4,0 • їзда на велосипеді - 3,5 - 9,0 • плавання - 3,0 - 10,0 Слідкуйте за своєю вагою. Сигнал про втамування голоду поступає в мозок лише через 10 хв після їжі. Надлишкова вага вкорочує життя в середньому на 7 років.

8. Національна культура харчування населення України: традиції та новації - українські прислів'я та приказки про процес приймання їжі; -

Висновок: їжа українців відзначалась біологічною повноцінністю, тобто мала білки, жири, вуглеводи, багато вітамінів, мала достатню калорійність, була смачною і привабливою. Обряд прийому їжі об'єднував сім'ю. Українці відзначались гостинністю і веселим характером.

Вихователь. Здоров'я великою мірою залежить від самої людини. Тільки сама людина має регулювати своє харчування і це допомагає їй довго жити і зберегти власне здоров'я. Отже, правильне харчування та здоровий сон – запорука міцного здоров’я

Бесіда

« Як повідомити про аварію»

Мета:

інформативно-виховна: актуалізувати і узагальнити знання учнів з безпечної поведінки під час небезпечних та надзвичайних ситуацій, навчити їх запобігати;

виховна: формувати в учнів якості свідомої особистості, виховувати мужність і спроможність приймати швидкі і правильні рішення в екстремальних умовах;

профілактична: попередити прояви паніки в небезпечних та надзвичайних ситуаціях.

Обладнання: тематичні ілюстрації, плакати, підручник «Основи здоров’я, 5 кл.»

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація проведення виховної години. Повідомлення теми і завдань уроку.

1. Вірш-завдання

- Хто без дозволу із вас

Не вмикає в плитці газ?

- Оце – я. Оце – ми,

Оце – друзі всі мої!

Зараз ми усі почуєм,

Хто з електрикою пустує?

- Це – не я. Це – не ми,

Це – не друзі наші всі!

Якщо в полі хліб палає,

Хто пожежних викликає?

- Оце – я. Оце – ми,

Оце – друзі всі мої!

- Новий рік! Зійшлись малята,

Щоб ялинку прикрашати.

Хтось на гілку ставить свічку.

Й вата почала палати,

Хто це робить з вас, малята?

- Це – не я. Це – не ми,

Це – не друзі наші всі!

2. Бесіда

- Часто трапляється так, що поведінка і дії дітей призводять до небезпечних ситуацій. В результаті можуть бути постраждалі.

Чому так стається?

(відповіді дітей)

- Але й буває таке, що ми не винні у виникненні аварії на електростанції чи заводі, коли виникає землетрус, повінь чи ураган. Чи залежить тоді щось від нас, від наших дій?

(відповіді учнів)

3. Повідомлення теми і завдань уроку

- Сьогодні ми пригадаємо, як уникнути виникнення небезпечних ситуацій, як діяти в надзвичайних ситуаціях, щоб уникнути негативних наслідків

ІІІ. Закріплення, систематизація та розширення знань, умінь і навичок учнів.

1. Бесіда

- Що означає поняття «надзвичайна ситуація»?

(НЗ – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей)

- Які надзвичайні ситуації можуть виникнути внаслідок природних явищ?

- Розглянь ілюстрації. До яких наслідків може призвести повінь?(снігові замети? землетруси? пожежі? бурі?)

- А які ще можуть бути НЗ, крім тих, які виникають внаслідок природних явищ?

- Що таке аварія?

- Хто з вас бачив аварії?

- Чим вона відрізняється від катастрофи?

- Пригадайте, про які катастрофи ви слухали по радіо, дивились по телебаченню.

2. Повідомлення вчителя

- Сучасні заводи і фабрики нагромаджуються багато складного оснащення. На них часто використовують отруйні речовини. На невеликій території зосереджується велика кількість енергетичних потужностей. За таких умов вірогідність пошкодження механізму, а також неправильних дій робітника чи інженера підвищується.

Нагромадження, на приклад, парів лако-фарбових речовин може спричинити вибух. Внаслідок вибуху руйнується завод, гинуть люди, пошкоджуються будівлі, що знаходяться поруч. Виникає пожежа, яку важко погасити впродовж кількох днів.

Вибухи і пожежі виникають там, де збирається виробничий пил, який разом із повітрям утворює вибухонебезпечні суміші. У разі порушення техніки безпеки вибухи можуть статися на деревообробних, борошномельних, ткацьких, харчових підприємствах.

Велика небезпека пожеж не лише у знищенні будівель і майна, але й у виділенні токсичних продуктів, найчастіше димів. Особливо небезпечними є горіння полістеролу, поліетилену, інших пластмас.

На підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозної, паперової, текстильної промисловості широко використовуються сильнодіючі отруйні речовини. Їх викид під час аварій можуть призвести до катастрофічних наслідків. Вони швидко поширюються в навколишньому середовищі, вражають слизову оболонку і внутрішні органи людини, шкіру.

3. Радіаційна безпека

- Є виробництва, на яких вибухи й пожежі призводять до зараження навколишнього середовища радіоактивними речовинами. Наприклад, Чорнобильська АС та інші.

- Що потрібно негайно зробити, коли ви дізнались про аварію на АС чи іншому підприємстві, звідки може поширюватись радіація або отруйні викиди?

(відповіді учнів)

- Звідки ми можемо почути про загрозу надзвичайної ситуації?

- А як діяти, коли почуєш сигнал «Увага всім»?

4. Правила поведінки під час евакуації

- У випадках НЗ може здійснюватись евакуація?

- Як уникнути паніки?

- Розгляньте малюнок. Чи правильно чинять люди?

- Що зробили б ви?

- Хто надає допомогу потерпілим у надзвичайних ситуаціях?

(Демонстрування ілюстративного матеріалу)

5. Робота в групах

1 група. Куди можна звернутися за допомогою при НЗ? Пригадайте всі рятувальні служби.

2 група. Що потрібно взяти з собою у разі евакуації?

IV. Вікторина

1. Гра «Хрестики-нулики»

А зараз ми згадаємо як треба поводитися з незнайомими людьми. На дошці ігрове поле. Гравець дістає і читає питання. Якщо він правильно відповів на питання, то ставить свій знак в клітинку, а якщо неправильно - знак противника. Розігрується право першого ходу. Питання для ігрового поля. 1. На вулиці до тебе звернувся незнайомець і сказав, що твоя мама прислала його за тобою. Як ти вчиниш? 2. Якщо до тебе звернувся незнайомий чоловік, як ти будеш з ним розмовляти? 3. Якщо біля тебе загальмувала машина, і тебе запрошують поїхати на зйомки будь-якого фільму. Твої дії. 4. Якщо незнайома людина взяла тебе за руку і намагається відвести з собою, що ти будеш робити? 5. Опиши як виглядають сучасні лиходії. 6. Назвіть найбільш небезпечні місця у дворі. 7. Якщо до тебе підійшли незнайомці та запитують, як знайти вулицю або будинок, що ти будеш робити? 8. Дзвонять у двері і кажуть «Телеграма. Потрібно розписатися ». Що ти зробиш? 9. Вам здається, що хтось йде за вами слідом. Як ви вчините?

2. Літературна вікторина.

Ви знаєте багато казок: автoрскіх і російських народних. Але зараз вам треба згадати казки, де порушення ОБЖ призвело до сумних наслідків. Пояснити чому. На це завдання командам дається 2 хвилини, після чого капітани відповідають. Відповіді. 1. "Колобок" (довіру до незнайомців) 2. «Вовк і семеро козенят» (не відкритий двері чужим) 3. «Снігова королева» (не можна чіпляти сани за який їхав попереду транспорт) 4. «Сестриця Оленка та братик Івaнyшка» (слухай старших) 5. «Гуси-лебеді» (слухай старших).

V. Підсумок заняття

- Чи легше вам тепер буде зорієнтуватись в надзвичайній ситуації?

- Чого ви навчились? Що пригадали?

- Бажаю вам ніколи не бувати в небезпечних для вас ситуація, завжди вміти попередити їх. І вчіть цьому свої молодших братиків і сестричок.

БЕСІДА

« Про чуйність і байдужість»

Мета: Формувати у дітей почуття доброти,  любові до навколишніх людей,

              допомогти дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого  ставлення

            потребують не лише люди, а й весь оточуючий світ; розвивати       

             потребу робити добро, не чекати винагороди.

             Виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримувати

             ближнього у скрутну хвилину.

Вступне слово вчителя

Шановні діти, гості! Сьогодні  ми зібралися щоб поговорити про добро. Ми маємо  показати і довести, що ми вчимося жити добрими людьми.

            Врятує світ краса –

            Завжди так говорили.

            Тепер врятує світ лиш доброта.

            Бо однієї вже краси занадто мало

            Бо стільки всюди зла – людина вже не та.

                        Тож люди на землі!

                        Спішіть добро творити,

                        Щоб нам не згинути у морі зла

                        Щоб кожен міг серед краси прожити

                        У царстві справедливості й добра.

Здавна люди на землі цінували чесне, щире, правдиве життя. Треба утримуватися від поганих вчинків. Зло, як відомо довго не забувається. А от  добро помножує добро.

Діти, щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.

                        Все: із доброго чи злого,

                        Починається з малого.

                        Листя  виросте з листочка,

                        З нитки витчеться сорочка,

                        Хліб – маленької зернини,

                        Дощ із чистої краплини.

-          Діти, а що означає саме слово доброта?

(довідкове бюро)

Доброта -  чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро.

Мозковий штурм

А зараз проведемо мозковий штурм

-          Чи можна прожити без доброти? Чому

-          Навіщо людям доброта?

-          Самому робити добро чи чекати  поки попросять?

-          До кого можна бути добрим?

-          Кого в нашому класі можна назвати добрим?

-          На що схожа доброта? Мені здається, що на посмішку матері, а вам?

-          Де в природі можна взяти фарби й звуки, щоб описати доброту?

-          Давайте доберемо тематичний словник до слова «доброта» створимо павутинку.

Створення асоціативного куща

Доброта

 

            А зараз з допомогою  нашого словничка спробуємо змалювати портрет  доброї  людини.

Послухайте  лист від одного хлопчика. Хто покарав його?

-          Я образив   товариша.

-          Я штовхнув однокласника, я вдарив собаку;

-          Я забрав іграшки у сестри. Всі пішли від мене, я залишився один і гірко заплакав.

-          Хто покарав його? – спитала сусідка

-          Він сам себе покарав – відповіла мама.

-          Чи  можна назвати добрим цього хлопчика?

-          Чому?

-          Чому він плакав? Яким був хлопчик? (жорстоким, грубим, злим)

-          Яким ви уявляєте портрет доброї людини? (доброзичлива, уважна, чуйна, ввічлива, весела, правдива, люб´язна, привітна, дружня)

Тож, діти намагайтеся поводитись так, щоб всі люди казали про вас саме такими словами.

Мудрець сказав: «Живи, добро звершай

                                  Та нагород за все це не вимагай

                                  Лиш в добро і вищу  правду віра

                                  Людину відрізня від мавпи й звіра

                                         Нехай живе ця стара:

                                         Людина починається з добра.

Добре слово, що ясний день – говорить народне прислів´я. Словом  можна висловити, що завгодно: про що думаєш, чого хочеш. Треба тільки міти правильно ним користуватися щоб тебе зрозуміли і не образились.

Слово – це справжнє чудо!

Ви вірите діти?  Слово може  бути другом а може бути ворогом. Наш народ склав дуже мудрі прислів´я про слово але вони розсипались спробуємо їх зібрати.

 Робота в групах.

- Добре слово і залізні ворота відкриває.

-Тепле       слово і в мороз зігріє.

- Добре слово людині що дощ в посуху.

- Слово – ключ яким відкривають серця.

Людина не може жити одна.

Найбільше щастя і радість людини – це спілкування з іншими людьми.

      До всіх сердець як до дверей

      Є ключики малі.

      І кожен легко підбере

      Якщо йому не лінь.

      Ти, друже, мусиш знати їх,

      Запам´ятать неважко –

      Маленькі ключики твої –

      «Спасибі» і «Будь ласка».

      Зеленіє навіть пень

      Як почує «Добрий день».

Коли згасає сонце у росі

й зоря лягає лагідно на плечі,

серед знайомих рідних голосів

ми чуємо привітне «Добрий вечір».

Щоб знову зустрітись в годину призначену

Щиро кажу я усім: «До побачення».

Будь ласка, спасибі і Будьте здорові-

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі, і  вдома,

Від мами, учителя й просто знайомих.

            Тож радьмо частіше їх, друзі, вживайте,

            Даруйте сміливіше радісний настрій.

Саме ці чарівні слова роблять людину ввічливою, привітною і доброзичливою. Сказавши їх – радієш іншому, бажаєш добра ближньому.

Тож не забувайте їх щодня промовляти.

 Пошук добрих слів

- А зараз спробуємо відшукати добрі слова. Щоб знайти вихід з будь-якої ситуації.

1.Оленка робила подарунок для мами. Братик побіг і частина папірців злетіла. Оленка готова була заплатити, але братик сказав чарівне слово. Яке?

Оленка посміхнулась і сказала братику…

2.Бабуся зшила для Катрусиної ляльки плаття, але воно виявилось малуватим. Катруся засмутилася. А бабуся попросила  принести ляльку і зшила інше плаття. Дівчинка була рада. Вона…

3.До  Тані на день народження прийшли друзі. Вони вітають її, вручають подарунки. Побачивши книгу, Таня  засмучено відповідає: «У мене вже є така! Взявши коробку цукерок  каже: «Я такі не люблю».  (Як вона мала вчинити?)

4. Тарасові на день  народження батько подарував  велосипед. Хлопчик  був радий. Як він  міг виразити свою радість?)

- Діти, а чи чули ви про лицарів?  Яку людину ми називаємо лицарем?

(Лицарем називають людину, котра здатна на подвиг заради іншої людини)

Лицар той. Хто вміє дотримуватись даного слова, хто ввічливий, правдивий, хто заступається за молодших, слабших і кидається на допомогу людині, яка  потрапила в біду.

Лицар той,  кого не лякає важка праця, хто уважний до своїх близьких, у кого в грудях б´ється благородне серце.

Лицарями в нашому класі є хлопчики. Це вони – захисники нашої Вітчизни. Тому батьки і вчителі плекають надію, що вони виростуть вірними, достойними синами нашої Батьківщини.

            Клянемось лицарями бути,

            А отже, доброті служити

            За слабих заступитися і дарма не битися.

-          Діти, що означає бути гарним другом?

(ввічливим, уважним, не обманювати товаришів, не ображати, завжди приходити на допомогу, бути подільчивим, добрим)

У кожного з вас є друзі. Ось послухайте поради, якими ви повинні користуватися. Розкажуть вам  Саша  і Ліза.

-          Діти, хто такий чарівник?

-          Чи  може бути кожен з вас добрим чарівником?

-          Чи потрібна чарівна паличка?

Ні, не потрібна. Добрий чарівник завжди дарує радість іншим.

Ось і в нас є добрі чарівники. Хочете їх послухати?

Вірш «Я  чарівник»

А ще учні  нашого класу створили скарбничку добрих справ: написали твори про доброту. Кращі з них пропонуємо вашій увазі. (Зачитують твори). Нарешті прийшов час заспівати.

Пісня «Доброта»

У пошуках Синього птаха